15 березня 2012, 18:56

Парламент провів колегію для Табачника за свої гроші

       Вчора був на парламентських слуханнях "Освіта в сільській місцевості: кризові тенденції та шляхи їх подолання". 

      І хочу сказати, що такі вихолощені парламентські слухання не потрібні нікому взагалі. По-перше, за три години слухань я почув виступ аж одного (!) простого учителя сільської школи.

      По-друге, як випливає із змісту сказаного, гостроти такої проблеми як масоване закриття сільських шкіл в країні не існує взагалі, так, невеличкі ускладнення, і то які влада "успішно вирішує".

     По-третє, на слуханнях не було виступу жодного (!) представника організацій неурядового сектору, які би представили альтернативний офіційному погляд на стан справ у освіті.

     По-четверте, жоден представник учительського чи батьківського колективу шкіл, які за останні два роки закриті (а таких шкіл від 315 до 640 за різними даними) запрошення чи слова на слуханнях не отримав. Рівно як і хоча б один представник від 4279 малокомплектних шкіл, які весь час перебувають під загрозою закриття і потребують захисту та підтримки.

     По-п'яте, я не розумію навіщо слухання, під час виступу на яких майже кожен освітянин зобов'язаний похвалити "дорогого Віктор Федоровича" або як мінімум назвати поіменно губернатора своєї області, "який так багато робить для освіти"?

     Ось це все, що, сприяє вирішенню проблем в сільській школі? Та ні ж, це перетворює парламентські слухання на чисту профанацію у стилі пізньоі "брєжнєвщини". 

    А профільний міністр Табачник взагалі "чхав" на ці слухання – і поїхав собі у відрядження. Та й навіщо там сидіти, коли точно відомо, що підручні організували повний "одобрямс".

     Тому у мене пропозиція до спікера Литвина: не проводити більше розширених колегій Міністерства освіти коштом парламентського бюджету та ще й парламентській залі. А у випадку повторення такого гроші повертати із кишень організаторів і направляти до сільських шкіл. Тоді хоч якийсь толк буде!

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина третя: Церковна деколонізація

ІІІ. Церковна деколонізація. Вплив церкви на українську ідентичність важко переоцінити. І ось чому. Відомо, що Україна переважно християнська країна...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина друга: Українська мова

II. Українська мова. Другою найважливішою справою зміцнення української ідентичності є утвердження української мови. І безумовно, саме українська мова є ключовим маркером української національної ідентичності...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина перша: Деколонізація.

Війна, розвʼязана росією проти України, понад усе є війною на знищення української ідентичності. Що міцнішою є наша національна ідентичність, тим міцнішою у протистоянні з російським агресором є українська політична нація...

Григорій Сковорода: 300 років вільний

Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас? Адже кожен із нас мабуть про нього щось чув та щось знає? Ось це "щось" – яке воно? Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість...

15 років тому було ухвалено Закон про Голодомор 1932-1933 років в Україні

Вчора ми вшановували пам'ять жертв Голодомору, а сьогодні виповнюється рівно 15 років від дня ухвалення Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні...

Ідеться не про гастролі росіян. Ідеться про майбутнє українців!

Восени 2017 року з моєї ініціативи як урядовця було ухвалено зміни до Закону про гастрольну діяльність, якими концерти російських гастролерів в Україні було практично унеможливлено...