Слава максималізму!

    На довгій дистанції треба вміти правильно розподіляти сили. Я ніколи не жбурну жодного камінця у бік молоді, що лишилася біля Українського дому – у кожній справі є і повинні бути максималісти. Зрештою,будь-який ідейний протест є самодостатнім і тому вже результативним.

     У моєму баченні ситуації переміг практичний підхід – антиконституційно ухвалений закон про мови не має бути підписано,принаймні,до його переголосування на позачерговій сесіі,яку буде скликано не раніше 31 липня. Це і є наш з вами успіх. У випадку скликання такої сесії центр боротьби за українську мову знову буде перенесено під парламент і до парламенту.

    Однак я визнаю і ціную чистий порив молодих людей, що зараз лишилися біля Укрдому. Зрештою, в багатьох із них протягом 4-х днів прожитих біля Укрдому я впізнавав себе у жовтні 90-го під час Революції на граніті. 

     Дійте як вирішили самі. І головне: не підпустіть до себе провокаторів.