16 жовтня 2012, 18:44

Влада ставить Столипіна. І знімає Шевченка?

    Влада хоче ставити пам'ятник Столипіну у Києві – відповідній ініціативі депутатів-регіоналів уже дано офіційний хід.

    Влада буде протягувати це рішення, знаючи, що саме Столипін під час свого урядування закрив усі українські товариства, заборонив пошанування Тараса Шевченка на 50-ті роковини його смерті, а також категорично заперечував саму можливість встановлення пам'ятника Шевченкові у Києві. Зрозуміло, заперечуючи цим не лише геній Шевченка, але і саме існування окремого українського народу. Саме із цих причин влада і прагне "водрузити" Столипіна у Києві.

     Можливо, він і виглядає природньо на площах російських міст, хоча і в Росії не вщухає дискусія про "столыпинские галстуки" і таке інше. Однак Столипін у імперському мундирі в центрі української столиці означатиме лиш одне: є Україна Шевченка і є влада з україноненависницькими ідеалами Столипіна, які для неї – справжній дороговказ.

     Тоді, гаспада із Партії регіонів, відкривайте справжні наміри – "в акурат" до 200-і річниці Шевченка поставити у Києві пам'ятник його душителю. А потім і до монумента самому Шевченку руки дійдуть, якого Столипін так не хотів бачити у Києві. А чому ні: адже вже зараз є здача Севастополя, знищення української мови і переписування історії на імперський манер – дійде і до Шевченка.

    Саме тому ця "столипінська ініціатива" насправді є замахом уже не на Мазепу, Бандеру чи Шухевича, а замахом на самого Шевченка, а значить на все глибинно українське, що є в кожному із нас.

    Насправді ж у Києві повинні постати пам'ятники українським героям, а не російським шовіністам: у Франції ж ніхто не ставить монументи Бісмарку за те, що він видатний діяч сусідньої держави.

    Переконаний, і у нас це затьмарення минеться разом із крахом антиукраїнського режиму. Який ми всі разом мусимо прискорити.

    

    

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина третя: Церковна деколонізація

ІІІ. Церковна деколонізація. Вплив церкви на українську ідентичність важко переоцінити. І ось чому. Відомо, що Україна переважно християнська країна...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина друга: Українська мова

II. Українська мова. Другою найважливішою справою зміцнення української ідентичності є утвердження української мови. І безумовно, саме українська мова є ключовим маркером української національної ідентичності...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина перша: Деколонізація.

Війна, розвʼязана росією проти України, понад усе є війною на знищення української ідентичності. Що міцнішою є наша національна ідентичність, тим міцнішою у протистоянні з російським агресором є українська політична нація...

Григорій Сковорода: 300 років вільний

Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас? Адже кожен із нас мабуть про нього щось чув та щось знає? Ось це "щось" – яке воно? Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість...

15 років тому було ухвалено Закон про Голодомор 1932-1933 років в Україні

Вчора ми вшановували пам'ять жертв Голодомору, а сьогодні виповнюється рівно 15 років від дня ухвалення Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні...

Ідеться не про гастролі росіян. Ідеться про майбутнє українців!

Восени 2017 року з моєї ініціативи як урядовця було ухвалено зміни до Закону про гастрольну діяльність, якими концерти російських гастролерів в Україні було практично унеможливлено...