Українську книжку треба захистити економічно

    Щойно завершилися парламентські слухання щодо підтримки української книги, які були ініційовані мною разом з колегами по комітету культури М.Матіос та Л.Мартинюком.

     Враження суперечливі. З одного боку, багато чого вже сказано неодноразово, але не зроблено, на жаль, жодного разу. З іншого боку, більшість із виступивших видавців, авторів, літературних критиків, громадських діячів та політиків готові "лупати сю скалу", аж доки ситуація не зміниться на краще.

    Адже є блискучі автори, є віддані та обізнані читачі (і потенційні, у т.ч.), є бажання видавців робити свою справу. 

     Немає іншого: політичної волі влади захистити внутрішній книжковий ринок. Бо ситуація, коли на полицях 90% російського імпорту і практично всі книготоргівельні мережі в руках російського власника може добити масову українську книжку остаточно.

      Змінити це можна лише шляхом запровадження політики державного протекціонізму по відношенню до рідної книги. Якщо вона для теперішніх посадовців дійсно є рідною, у чому, на жаль, є сумніви.

     Щоправда розвіяти їх легко. Треба лише внести від уряду законопроекти про квотування книжкового імпорту в частині масової книги або встановлення для цих позицій спеціальних ввізних мит. І протягом недовгого часу все стане на свої місця: наші видавці друкуватимуть наших авторів і ці книги в економічному сенсі нарешті стануть конкурентноспроможними. Підкреслюю, в економічному, бо за змістом вони ще й фору сусідам дати можуть.

    Ну і Антимонопольний комітет не повинен спати, коли концентрація усієї книготоргівлі відбувається у одних, та ще й іноземних, руках.

     Ви вірите, що влада піде бодай на частину із пропонованих кроків? Я теж ні. Ну що ж, тоді будемо вносити ці ініціативи від усіх громадян, які у своєму серці зберегли пошану до рідного слова і рідної книги.

    Зрештою, таких теж немало. Я навіть думаю – більшість. І тому наша справа неодмінно переможе.

P.S. Дякую усім, хто сьогодні взяв участь у слуханнях.