МІФИ, ЯКІ МИ ДОЛАЄМО
Ситуація справді тяжка. В таких обставинах у часи новітньої Незалежності Україна опинилася уперше. Разом з тим, ці обставини дали нам змогу здолати, або, принаймні, почати долати три політичних міфи.
1) 23 роки патріоти наполегливо попереджали суспільство: загроза від російського імперіалізму нікуди не поділася, позаяк сам він нікуди не зникав. Навпаки, набув ще більш цинічних та небезпечних форм. Головною мішенню російських імперіалістів завжди була Україна. У всі часи, а особливо зараз, після перемоги Революції та втечі Януковича.
Однак по всій Україні люди переконалися у цьому аж тільки тепер, після розв'язаної Росією війни. Навіть для громадян, які стримано ставилися до Незалежності, стало зрозуміло – Росія, м'яко кажучи, не є другом України. Отже, міф про "стратегічного партнера Росію" зазнав краху. І то назавжди.
2) З огляду на щойно згаданий міф, а також у зв'язку із браком патріотизму та схильністю до корупції, 23 роки політичний клас не надавав жодного значення розвитку та зміцненню Збройних Сил (поодинокі винятки до уваги не беремо).
Зараз, коли мільйони українців покладаються у справі захисту себе і своїх родин лише на боєздатність війська, у шкалі суспільних пріоритетів політична підтримка, фінансування та соціальне забезпечення СВОЄЇ армії нарешті виходять на перше місце. Бо життя змусило.
Тож міф про те, "що армія нам не потрібна, бо на нас ніхто не нападає" також знищено. Навпаки, на довгі роки ми приречені вивчати і застосовувати військовий досвід тих країн, які живуть поруч із агресивними сусідами. І вести віповідну політику державних пріоритетів.
3) Головне. Епоха роз'єднаного українського народу завершується. Спільна боротьба українців з усіх регіонів проти окупанта, спільна оцінка збройної агресії і тероризму роблять свою справу. Окреслилась чітка тенденція нарешті творення єдиної політичної нації, позбавленої деструктивного поділу на Схід і Захід.
Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Миколаїв у авангарді боротьби за єдину Україну. На Донбасі ж діяльність сепаратистів можлива лише за підтримки озброєних російських терористів, які цю діяльність організовують та координують.
Тому саме зараз ми є свідками і активними учасниками знищення головного ментального джерела нашої національної стагнації – міфу про "дві України".
Зі знищенням цього міфу зникає широка база для імперської політики Кремля в Україні. Натомість вперше створюються умови для успішного розвитку Єдиної Європейської України.
Чи використаємо ми цю унікальну можливість, яку нам дала Революція і як це не парадоксально звучить – російсько-українська війна – залежить від наявності успіхів на Східному фронті та здатності до внутрішньоукраїнського діалогу. Тобто від нас самих.
