3 лютого 2015, 21:42

ВІЙНА І ФІЛОСОФІЯ

Філософи, історики, викладачі української мови стурбовані: виникла колізія між новим законом "Про вищу освіту" та обов'язковістю викладання цих предметів. Попередній наказ Міносвіти про це було скасовано. Спалахнула публічна дискусія, яка, щоправда, торкнулась проблем значно фундаментальніших, ніж простий перелік обов'язкових філософсько-українознавчих студій.

Сьогодні у будинку Уряду зібралися представники академічної та викладацької спільнот, просто знані філософи та історики: патріарх української філософії Мирослав Попович, невтомна Оксана Забужко, Євген Бистрицький, академік Валерій Смолій, ректори Київського університету та Києво-Могилянки і багато інших.

Базове бачення спільне: новий закон – плюс, нехтування гуманітарними знаннями – мінус. Які, навпаки, стали гостро необхідними саме зараз, коли у часі російської агресії формується новітня українська ідентичность.

Тому після дружньої розмови вирішили: 1) буде новий наказ Міносвіти, який зніме всю напругу навколо філософсько-українознавчого блоку дисциплін, 2) для його напрацювання під егідою міністерства буде створено робочу групу, до якої увійдуть також гуманітарії, 3) академічна спільнота, ректори вишів на пропозицію міністра С. Квіта долучаються до творення нових Державних стандартів вищої освіти, 4) історики і особливо філософи мусять подбати, аби у непрофільних вишах слухати їхні курси було справді цікаво та корисно.

Так званий ідеологічний контекст, пов'язаний із можливим "обрізанням" вивчення у вишах особливо Історії України, також мав місце. Навмисне на ньому не зупиняюсь, бо вважаю, що після сьогоднішніх рішень навряд чи знайдеться багато ректорів, які сприймуть надану законом автономію лише як право знищити гуманітарні студії.

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина третя: Церковна деколонізація

ІІІ. Церковна деколонізація. Вплив церкви на українську ідентичність важко переоцінити. І ось чому. Відомо, що Україна переважно християнська країна...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина друга: Українська мова

II. Українська мова. Другою найважливішою справою зміцнення української ідентичності є утвердження української мови. І безумовно, саме українська мова є ключовим маркером української національної ідентичності...

Шляхом стійкої ідентичності або Чи стане повага до всього українського незворотньою? Частина перша: Деколонізація.

Війна, розвʼязана росією проти України, понад усе є війною на знищення української ідентичності. Що міцнішою є наша національна ідентичність, тим міцнішою у протистоянні з російським агресором є українська політична нація...

Григорій Сковорода: 300 років вільний

Ким є для українців Сковорода? Яким його бачить кожен із нас? Адже кожен із нас мабуть про нього щось чув та щось знає? Ось це "щось" – яке воно? Сковорода був мандрівний філософ, напевно скаже більшість...

15 років тому було ухвалено Закон про Голодомор 1932-1933 років в Україні

Вчора ми вшановували пам'ять жертв Голодомору, а сьогодні виповнюється рівно 15 років від дня ухвалення Закону про Голодомор 1932-1933 років в Україні...

Ідеться не про гастролі росіян. Ідеться про майбутнє українців!

Восени 2017 року з моєї ініціативи як урядовця було ухвалено зміни до Закону про гастрольну діяльність, якими концерти російських гастролерів в Україні було практично унеможливлено...