Про "білорусизацію" гуманітарної політики
Послухав Зеленського на Форумі "Україна30. Культура, медіа, туризм". Жодного слова про підтримку української книги, українського кіно, взагалі, українського культурного простору.
Зате чергові вже слова про "мову не на часі" та про те, що "українській мові нічого не загрожує". Насправді ж, ані українська мова, ані наше інформаційне поле ніяк не захищені від російських атак. Тому що немає відповідної потужної державної політики. А лише імітація. Бо з боку влади відсутня повномасштабна, у першу чергу, політична підтримка української мови, української церкви, національної пам'яті, сучасної української ідентичності тощо.
Так, є Закони та урядові рішення, ухвалені ДО Зеленського (у тому числі, щодо інституту Уповноваженого із захисту державної мови, який, безумовно, є винятком із теперішніх владних правил). Однак при цьому депутати Зеленського уже внесли десятки антимовних та антиукраїнських законопроектів, що покликані ревізувати чинне законодавство.
Президент та його уряд уникають будь-якої прямої розмови на ці теми. Вважаючи, що питання української ідентичності не додають рейтингу, а підтримувати їх, то й взагалі, шкідливо. Так, рейтингу не додають! Але саме ці питання додають впевненості, міці та стратегічної визначеності країні, крок за кроком вицарапуючи її із кривавих обійм "русского мира".
Словом, контури "білорусизації" гуманітарної політики вимальовуються уже досить чітко. Це коли говорити про білоруську мову, білоруську історію, білоруську ідентичність на рівні влади після приходу Лукашенка стало спочатку не потрібно, а потім і небезпечно. А невдовзі і про білоруський національний прапор, герб та взагалі, усе білоруське, говорити заборонили. Неофіційно, звісно.
Я не порівнюю Зеленського з Лукашенком. Але я застерігаю від однієї із тенденцій, яка чітко позначилася у одному із найважливіших, особливо під час війни, сегментів державної політики.
І ще одне. "Білорусизація" гуманітарної політики мантрами на кшталт "мова не на часі" і "какая разніца" завжди та неминуче призводить до політики "ЄС і НАТО – не на часі" і "какая разніца – ЄС чи ЄврАзЕС?". А це і є питоме завдання кремля. Не думаю, що президент цього не розуміє!
