7 квітня 2017, 16:14

Перезавантаження НАЗК: стратити не можна помилувати.

Кілька останніх тижнів ознаменувалися рядом скандалів навколо діяльності Національного агенства з питань запобігання корупції. Як наслідок, не на жарт розгодайлось крісло під очільницею Агенства Наталією Корчак, яка не тільки не спромоглась нормально організувати роботу свого відомства, але й загрузла в різноманітних скандалах – від нарахування фантастичних премій розміром більше 200 тисяч гривень і до чергових проблем з функціонуванням системи електронного декларування.



Голова НАЗК на додаток наговорила багато нісенітниць. Кого тільки Наталія Миколаївна не звинувачувала у "своїх бідах" – власного заступника Руслана Радецького, прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Хоча окремі речі, сказані Корчак, вартують уваги. Наприклад, що стосується проведення міжнародного аудиту роботи Агенства. Хоча зважаючи на обставини, коли вона такий крок запропонувала, це видається за перекладання "зі здорової голови" на самі розумієте що.

Ситуація набула такого розголосу у публічній площині, що навіть доволі стриманий директор НАБУ Артем Ситник зазначив – дії НАЗК є саботажем і небажанням виконувати свою роботу. Прямолінійнішим був прем'єр Гройсман, що прямо закликав Корчак піти у відставку.



Гройсман принагідно нагадав, що він би і сам з радістю звільнив керівництво НАЗК, проте Закон України "Про запобігання корупції" не дає такої можливості.

Як наслідок, через проблеми з функціонуванням Реєстру не змогли подати свої е-декларації десятки тисяч публічних службовців різних рівнів. Навіть зважаючи на продовження строку декларування до 1 травня, це далеко не значить, що в Реєстрі не виникне проблем. Навпаки, всі впевнені, що проблеми нікуди не зникнуть. Єгор Соболєв вже "викликав на килим" очільницю НАЗК для дачі пояснень стосовно згаданих проблем.

Тому команда прем'єр-міністра Гройсмана разом з очільником Мін'юсту Павло Петренко запропонували інший вихід із ситуації. Цей механізм реалізується через внесення змін до Закону "Про запобігання корупції", яким переформатовується склад НАЗК та вибудовується нова система взаємовідносин як безпередньо в середині Агенства, так і в "підлеглості" ззовні.

Перший драфт законопроекту був розкритикований громадськістю за те, що фактично виникало пряме підпорядкування Агенства Кабміну і було порушено ряд суттєвих принципів у діяльності органів влади, що займаються превенцією корупції.

Другий драфт також нас не влаштував, оскільки там доопрацьовали лише технічні моменти, не дуже змінивши суть ключових проблем – залишалась тотальна підпорядкованість Кабміну та нечітко виписані норми ставили під загрозу подальше функціонування НАЗК навіть після перезавантаження.

Як наслідок, міністр Петренко прийшов в офіс РПР на зустріч, щоб обговорити деталі законопроекту. Дійшли згоди по окремим пунктам, але Мін'юст і Кабмін не мають бажання змінити формат контролю за НАЗК. Кажуть, то їхня політична відповідальність. Тут не зрушились ні на міліметр. Формально незалежний орган, що зараз знаходиться "у сфері відання" Адміністрації Президента, стане прямо залежним від Уряду.

Який саме законопроект подасть Кабмін до Верховної Ради України? Ось тут можна завантажити останню версію. Документ далеко не ідеальний, багато недоопрацювань, навіть зважаючи на короткий термін опрацювання документу. За вихідні спробуємо ще протиснути кілька важливих нюансів, щоб збалансувати текст. Але Кабмін щільно стоїть на свої позиціях, особливо щодо контролю за НАЗК та "отримання політичної відповідальності".

Дійшли згоди по наступним пунктам:

- Забрати право звільнення Голови НАЗК через притягнення до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.

- Надати право подання 4 Уповноважених прохання про звільнення Голови НАЗК до Кабміну.

- Зафіксувати 15-денний строк юстування окремих документів НАЗК.

- Переформулювати статтю щодо доступу до реєстрів.

- Уточнити в Перехідних положеннях щодо відсутності юридичної відповідальність виключно за несвоєчасне подання е-декларації.

- Ввести норму щодо роботи конкурсної комісії на строк обрання керівництва НАЗК.

- Встановити, що Уповноважений, який управлятиме НАЗК в період відсутності керівництва Агенства, отримує повноваження на чотири місяці, але не довше, ніж до обрання цього керівництва.

Проте озвучені мною на спільному засіданні зауваження були значно ширшими. Публікую їх тут, щоб потім не казали, що ми змовчали. Дякую партнерам, які допомогли сформулювати їх максимально чітко і виважено.

В новій редакції законопроекту експертами попередньо ідентифіковані наступні негативні норми:

- Фактично зберігається колегіальний склад НАЗК, який критикувався Урядом. Насправді, громадськість вимагає індивідуального механізму контролю та індивідуального підходу до оцінку діяльності членів НАЗК.

- Встановлюються жорсткіші вимоги до кандидатів на посаду "державних уповноважених НАЗК" – правовий стаж 5 років та 3-річний досвід керівної роботи. Досвід керівних посад значно звужує коло можливих кандидатів, особливо з громадського сектора.

- Не визначено, що розуміється під "стажем роботи у галузі права" та "досвідом роботи на керівних посадах".

- Вводиться дискреція Прем'єр-міністра і Уряду у призначенні державних уповноважених і Голови НАЗК, що робить такі призначення політичними і обмежує незалежність Агенства. Проблема полягає в необмеженій кількості кандидатур, які надаються Уряду, адже існує ризик необгрунтованої дискреції Уряду при виборі ними Уповноважених та Голови НАЗК.

- У Прикінцевих положеннях передбачено, що перший конкурс на посади державних уповноважених проводитиме чинна конкурсна комісія. Це нелогічно, адже саме існуюча конкурсна комісія вже протягом року не може відібрати 5 члена та відбирала нині діючий склад НАЗК, а тому можна стверджувати, що вони засвідчили свою неефективність.

- До обрання нового Голови НАЗК його повноваження здійснюватиме особа, яку визначить довільно Уряд. Хоча встановлено, що конкурс з обрання нових державних уповноважених і Голови НАЗК повинен бути проведений у чітко встановлений термін, немає гарантій, що цей термін буде дотримано. Таким чином, можлива ситуація коли особа буде тимчасово виконувати обов'язки Голови НАЗК невизначений період часу.

- Не встановлено вимог щодо мінімальної кількості державних уповноважених, які повинні бути призначені для дієздатності НАЗК.

- Вводиться можливість довільного припинення повноважень державного уповноваженого НАЗК Урядом за поданням Голови НАЗК з невизначеного кола мотивів, в тому числі переслідуючи свої або третіх осіб приватні інтереси. Це значно обмежує їхню незалежність.

- Державні уповноважені НАЗК визначаються державними службовцями як у Законі "Про запобігання корупції", так і в Законі "Про державну службу". Це суттєво обмежує незалежність НАЗК.

- Пропонується ввести обов'язкову реєстрацію в Мін'юсті не лише нормативно-правових актів НАЗК, але й будь-яких роз'яснень та методичних рекомендацій Агенства. Ця норма не має під собою підстав, оскільки суперечить існуючому порядку державної реєстрації актів, що не передбачає державної реєстрації документів рекомендаційного характеру. Додатково, це значно обмежить незалежність НАЗК.

- Слід також відмовитись від колегіальності при затвердженні адмінпротоколів, які направляються до суду за результатами виявлення НАЗК правопорушень, пов'язаних із корупцією. Адже, це не передбачено КУпАП та вже сьогодні призводить до штучних затягувань і зловживань з боку НАЗК при підготовці таких матеріалів.

При цьому існують і позитивні речі, як наприклад повернення до паритетного представництва у складі конкурсної комісії влади та громадськості. Останню будуть обирати за допомогою онлайн-голосування.

По результату, маємо ситуацію, коли діюче керівництво НАЗК явно не справляється зі своїми повноваженням і фактично саботує належне функціонування Реєстру е-декларування, чим ставить під питання не тільки роботу системи е-декларування, але й саму ідею превенції корупції в країні.

Діючий склад НАЗК, як в тій старій приказці, казнити не можна помилувати? Саме так би я описав ситуацію, що склалась, як в тій історію про лист англійської королеви Ізабелли до тюремщика її чоловіка Едуарда ІІ, вбитого в 1327 році "Edvardum occidere nolite timere bonum est" (з латині: "Едуарда вбити не смійте виказувати страх").

Тому ми робимо крок назустріч змінам, які обов'язково контролюватимемо на кожному з етапів проведення переформатування та перезавантаження НАЗК.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Тест для ВККС: чи притягнуть до відповідальності суддю Босого?

У березні цього року вже описував ситуацію, як глава Господарського суду міста Києва Вадим Босий (не) випадково допомагав олігарху Ігорю Коломойському об'єднувати справи у позовах щодо державного ПриватБанку...

Скільки разів уражено російські авіабази з початку 2024 року?

Дуже цікаву статистику опублікували аналітики Molfar-agency щодо кількості ударів по російським авіабазам з початку поточного року. За їхніми підрахунками, упродовж 8 місяців 2024 року українські оборонці здійснили 40 ефективних ударів по авіабазах ворога: 5 по об'єктах на Кримському півострові, 35 атак по цілях на території рф...

Росіяни спробували спростувати удар ГУР по аеродрому "Оленья"

Дуже цікаво розвивається історія після удару ГУР Міноборони по аеродрому "Оленья" в Мурманській області. Росіяни спробували спростувати цю історію...

Як олігарху Жеваго наклали арештів на 46 млрд грн

Знайшов фантастично цікаву ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 липня про арешт коштів в розмірі майже 46 млрд гривень. Для ознайомлення з повним текстом – клікайте тут...

Щодо терористичної атаки рф 8 липня

Перш за все, чергова спланована атака по цивільним об'єктам, один з яких – київська дитяча лікарня "Охматдит". Це поза межами розуміння і немає тому прощення...

Суд поновлює розгляд справи Коломойського проти ПриватБанку щодо НЗФ

Сьогодні, 2 липня, Північний апеляційний господарський суд має відновити розгляд резонансної справи за позовом Нікопольського заводу феросплавів [читайте не "НЗФ", а "Коломойського та інших олігархів" – автор] проти ПриватБанку...