Як російська ''Альфа'' відтискає в регіонах бізнес під час війни
28 травня, Верховна Рада проголосувала за законопроект, який дозволяє відібрати банківську установу, що належить "Альфа-груп", а через неї російським олігархам Михайлу Фрідману та іншим. Цей проект законодавчих змін підтримало 305 депутатів, що свідчить про неабияку підтримку як монобільшості, але й частини інших депутатів. Складається враження, що нині доля "Сенс банку", а до цього – "Альфа банку", вже вирішена – його націоналізують.
Нагадаю, буквально нещодавно, 2 травня, Рада не прийняла в цілому законопроект N9107-1, який вдосконалює процедуру виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Зокрема, документ не підтримала фракція "Європейська солідарність". Хто там кому телефонував тоді і "заносив" за гальмування процесу – не так важливо. З цим мають вже розібратись органи кримінальної юстиції.
Чому це важливо? Пояснюю. "Альфа-груп" понад 30 років знаходиться на передових місцях у російських провідних галузей економіки, а близько 20-ти – на українських. Вони в Україні через корпоративні зв'язки і фінансовою установою володіють, і виробником мінеральних вод (востаннє писав про це у п'ятницю), і навіть частково "сидять" в мобільному операторі "Київстар".
Безумовним є те, що Фрідман, Авен, Косогов та інші партнери по "Альфа-груп" є співучасниками політико-фінансової змови між кремлем і російськими "крупними бізнесменами". Бо олігархами вони давно перестали бути, саме в момент підписання "понятійної угоди" майже 25 років тому. "Бізнесмени" не лізуть в політику, а кремль [читайте – путін] дає їм безкінечно збагачуватися, сприяє консолідації активів і відбору у недружніх структур як в середині росії, так і зовні. Про одну з таких "цікавих" історій розповім далі.
Загалом, жорсткість банків не є новиною, але мають бути якісь межі дозволеного. Не можна просто брати і знищувати позичальника]. Банки – це драйвери економічного розвитку, а не "метода ліквідації (переоформлення) бізнес-структур". Мова, звісно, про наш орієнтир – західні демократії. З 2014 року з банківського сектору виведено близько 50% банків, які за своєю суттю банками не були, а лише "мийками" або "кишенями" ФПГ. Однак, не з усіма на той час потрібно було і можливо було повноцінно боротися. Умовно, екс-глава НБУ Гонтарєва фізично не могла осягнути ситуацію і "вгамувати" 5-6 системних банків. Чого тільки ситуація з "ПриватБанком" коштувала країні. Вони правильно тоді реалізували задумане – очищали банківський сектор. Тут доходимо ще до одного висновку.
Не буду пояснювати якісь базові речі, що класичний банк збирає депозити і видає кредити. Інвестиційні – займаються трохи іншою діяльністю. І ризиковість операцій тут відіграє важливу роль, як для тих, хто вкладає (позичає) гроші, так і тих, хто цими фінансами оперує. На окремому прикладі покажу, як подекуди зрослась банківська, юридична і суддівська еліти та "карають" бізнес. Ця історія історія навіть не про людей, а про процеси, що значно важливіше. Безумовно, саме "люди роблять історії", але одна дія ніщо проти послідовності узгоджених діянь, які фактично посягають на святе святих капіталізму – приватну власність. І тут не про обвинувачення когось, а скоріш story for understanding.
У середині лютого 2014 року, якраз перед окупацією Криму росіянами, юридична компанія "Алексеєв, Боярчуков та партнери", що супроводжувала тоді ще "Укрсоцбанк", розробила юридичну схему врегулювання проблемної заборгованості двох великих регіональних підприємств з Черкас – ПП "Бізнес-Гранд" і ТОВ "Гранд Маркет Черкаси", шляхом прийняття на баланс рухомого майна ТОВ "УкрЛідербуд" в обмін на нерухоме майно за договором міни. Компанія "Бізнес-Гранд" за договором про часткове погашення заборгованості, що укладено в грудні 2012 року, передала ТОВ "УкрЛідерБуд" рухоме майно в рахунок погашення боргу за векселями. На дату угоди це майно перебувало в іпотеці в "Укрсоцбанку", а також знаходилось під обтяженнями за виконавчим провадженням по вимогам "УкрЛідерБуду". Знімаються обтяження та іпотека з рухомого майна, а також арешти з нерухомого. У червні 2014-го укладається договір міни та за актом приймання-передачі передають майно, що є предметом договору. Іншими словами, то "Укрсоцбанк", що тоді належав італійській Unicredit Group, досягнув згоди по ключовим моментам з позичальником. Однак є одне але.
У жовтні 2016 року "Альфа-банк" вирішив викупити "Укрсоцбанк" в Unicredit. Логіку процесів у керівництва держави, що допускають сюди російський капітал в банківський сектор, де й так було понад 10% "ринку" під репрезентантами кремля – пояснити важко. Клепки зовсім не було, це ж класичний гібридний елемент, економічного характеру, війни. І вже 2 роки тривала збройна агресія рф проти України.
Як наслідок, відразу після встановлення контролю за "Укрсоцбанком", по вищезгаданому кейсу розпочинаються рейдерські "гойдалки" по визнанню всіх описаних угод, де стороною була ця фінустанова, недійсними. Юридичними радниками по процесу для "Альфи" тут виступила компанія "Алексеєв, Боярчуков та партнери". Чи варто уособлювати адвокатів з підзахисними? Ні, але почуття міри в адвокатів має бути. І не забувати, що суди нібито відходять від "госпрозрахунку".
Кейс по банкротству "Бізнес-Гранд" за позовом "Альфи" літає між судовими інстанціями. Зрештою, вплив команди Алексеєва-Боярчукова дається взнаки. Тверда юридична практика. Кремінь. Якби не один нюанс, що взагалі-то ця історія з оскарженням, за моєю інформацією, розроблена юридичним відділом "Альфи" під керівництвом Сергія Половка. А вищезгадана юрконтора просто фронтує юридичну позицію банку, ну і трохи заробляє на наданих послугах. Дійсно, так частенько буває...
Тепер простими словами про схему фінального "віджиму" майна в інтересах російської фінансової установи. У жовтні 2019 року від імені "Альфа-банку" подано позов до добросовісного набувача майна про витребування цих активів з чужого незаконного володіння. Іншими словами, майно від позичальника продалося в законний спосіб іншому володільцю, а банк – "поверніть все взад". Паралельно юристи з вищезгаданої компанії подають ще й додаткові вимоги до боржника – ПП "Бізнес-Гранд" за все списаними та відсутніми борговими зобов'язаннями на підставі "лівих" документів. Однак, це ж українські суди – вимоги задоволено. Як наслідок, саме банк отримує максимальну кількість голосів у комітеті кредиторів ПП "Бізнес-Гранд" і дозволяє вчиняти без споглядань на інтереси інших осіб будь-які дії від імені боржника.
При цьому, так як не була судом застосована реституція, під кінець квітня 2021 року "Альфа-банк" здійснює продаж нерухомості та вмонтованого майна ТОВ "Компанія Креатив Імоті". Як мені розповіли, без сплати податку на додану вартість. За нерухомість банк отримав нерухоме майно на 58 млн грн (не сплачено ПДВ) і вмонтоване рухоме майно на 6 млн грн.
Згодом – продовжується "віджим" ще одного об'єкту нерухомості – де на початку 2023 року, коли вже майже як рік триває війна, судом знову витребовується у добросовісного набувача майно придбане ним за відплатним договором. Рішення винесено місцевим судом, а наразі – перебуває в суді апеляційної інстанції.
У мене не може бути претензій до юристів, що репрезентують "Альфу", з юридичної точки зору, поки не доведено їхню співучасть в окремих негативних процесах. Це питання більше про мораль, ніж про право. "Економічна" справедливість – це і не про банки. Капіталізм має передувати в усіх своїх проявах. Але коли це не дикий капіталізм, де можна "телефонним" правом вирішити проблему у суді або тимчасово служителя Феміди перевести на "госпрозрахунок". І коли з моменту розпочатих процедур за "Укрсоцбанк", згодом "Альфа-банк", грає відома юридична компанія, яка постійно, в цьому та інших кейсах використовує "афілійованого" арбітражного керуючого, Олену Бєлову. Остання не тільки раніше працювала в юридичній компанії "Алексеєв, Боярчуков та партнери", але й навіть знаходиться, як арбітражний керуючий, в тій же будівлі на Шота Руставелі в будинку 11. Ні разу не спланована "акція" проти чергового підприємства. Колись можливо розповім про інші доволі дивні "співпадіння".
Про бенефіціара черкаських компаній відомо з реєстрів та отримано коментар в незалежної сторони – представника місцевого громадського сектору. Власником є Андрій Бородай, що вдавна є представником впливових фінансово-бізнесових кіл регіону. Близькі до нього особи, за словами моїх джерел, формувати політичне "ядро" Черкас, аж допоки в 2016-2017 роках, після низки конфліктів, всі вони не відійшли на задній план. А міський голова Бондаренко взагалі відлетів від зазначеної особи, як комета. Зараз важко говорити, що у нього залишився прямий вплив на будь-які політичні процеси у місті чи області. Іншими словами, як раніше, в чому можливо і звинувачували Бородая, адмінресурсу немає. А ось в опонентів – "всі козирі на руках", в тому числі ті, які дістали з рукава. Але люди людьми, нас цікавлять процеси, які проходять.
Я розумію, що "Альфа-банк" має дуже однозначну і гостру позицію – відтиснути всіх, кого можливо. Тим більше, коли зараз замайоріла націоналізація. А тепер не стверджую, а просто підводжу до думки: чому "Європейська солідарність", до складу якої входить нардеп Алексеєв, не давала голоси за згаданий на початку законопроект? І чи не варто перевірити, скільки контрактів, зокрема, має "Альфа-банк" по схожим доволі дивним кейсам з "відтискання" активів з однією відомою юркомпанією, де бенефіціаром був нардеп? Уявімо, який там може бути конфлікт інтересів.
Однак, ключовим, на мою думку, показником стане фінальне рішення суду. Я його обов'язково знайду і дізнаюсь, в чию сторону "споглядав" служитель Феміди, який має завжди залишатися безстороннім. Зокрема, нагадаю попереднє рішення, про яке писав вище, суддя Придніпровського районного суду Черкас Валентина Скляренко в січні 2023-го винесла дуже сумнівну резолюцію про стягнення з добросовісного набувача майна на користь російського банку майна. А остання фінустанова як решето нині, ніхто не знає де опиниться. І всі розповідають секрети. Кажуть, керівник всієї юридичної спецоперації Сергій Половко навіть флешку з рішенням має кудись передати. Чи вже передав.
Справа залишилась за невеликим кроком – оголосити це в цілком законний, по формі, але не по суті, спосіб. І все б нічого, скажете Ви, ну банки воюють з боржниками, навіть якщо попередньо досягли згоди. Дикий капіталізм. Та в нас і війна триває дика, росіян проти українців. Тому однозначно, правосуддя має відійти від усталених практик і притримуватися принципів змагальності і справедливості. Бо інакше "бангалорські принципи" так і залишаться десь на папері, як дороговказ, а не фактичний do-it plan.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
