Паливна конкуренція в рф: перемога за армією чи комбайнерами?
В попередніх блогах вже розповідав про те, що "війну виграє економіка" та яку саме модель вибрав путін.
Однак, на цьому зупинятися не варто, адже й надалі чути, що рф не відчуває фінансових проблем та легко дістає ті чи інші підсанкційні товари, включаючи подвійного призначення (для цивільних і військових потреб). М'яко кажучи, це не відповідає дійсності.
Тому продовжимо розбирати ситуацію в рф.
Цього разу в контексті проблеми, які росіяни просто так не вирішать. І в українських ЗМІ глобально про це ще не заговорили. Тому розповімо ми.
Почнемо з того, що по об'єктам на всій європейській частині росії все частіше прилітають дрони. Хтось вже озвучував, що за останній місяць відбулося близько 300 ударів, які російська сторона пов'язує виключно з українською стороною. Хто запускає, той і молодець. Офіційних підтверджень щодо широкомасштабної атаки на російські нафтопереробні заводи щось не чути.
Як наслідок, про стабілізацію постачання палива путінським військам залишається лише мріяти. Удари по НПЗ порушили логістичні поставки паливно-мастильних матеріалів на фронт. Це вкрай гарні новини для наших Сил оборони.
Але це лише один вимір проблем, створений дронами.
В росії значно скоротився експорт палива за кордон. Зокрема, експорт російського бензину зменшився майже на 40%, а дизеля – на 25%.
Показово, що російський прем'єр Мішустін поновив заборону на експорт бензину. Відповідне рішення було ухвалено наприкінці лютого 2024 року.
Тому станом на початок весни 2024 року росія вже жертвує доходами від експорту, щоб утримувати стабілізацію на ринку палива. За поточного стану справ виникне "паливна" конкуренція між армією, що напала на Україну, та сільським господарством, яке готується до посівної кампанії.
Звісно, можна зауважити, що росіяни можуть продовжити поставки нафти до Індії. Отримати там рупії, за які закупити паливо безпосередньо в цій азійській країні. А грошей в рупіях за кордоном скопилось багато. За попередніми оцінками, в Нью-Делі москва поставила нафти на 65 млрд доларів (якщо перерахувати), а звідтіля надійшло товарів на 4 млрд. Як наслідок, близько 60 млрд доларів залишаються "в запасі". Як вони обіграють цю історію – не зрозуміло. Бо нафту, як і нафтопродукти, до тієї ж Індії не по трубі ганяють. Прокладуть нову трубу? Ну як Вам сказати, через гірські хребти Тибету не особливо щось і побудуєш. Хіба що через Дальній Схід і Китай. Але варто розуміти, що Китай з Індією хоч і користуються немічними спробами росіян компенсувати західні ринки, але геополітично Пекін і Нью-Делі – скоріш вороги, аніж союзники.
До цього додамо по фінансовому напрямку, якщо ведемо мову про поставки до Індії нафти і зворотніх поставок звідтіля переробленої нафти у вигляді бензину, дизелю.
Рупія – не вільноконвертована валюта, так просто їх отримати і за цей рахунок закупитись в інших країнах неможливо. Та й на реалізацію поставок, наприклад, переробленої нафти в дизпаливо необхідно отримати дозвіл офіційної влади Нью-Делі. Також не варто забувати, що індійські НПЗ відмовляються від довготривалих контрактів на поставку російської нафти. Вторинні санкції отримати від США мало хто побажає.
Зрозуміло, що вся військова техніка рф використовує колосальні обсяги пального. І танки, і кораблі, і гелікоптери, і літаки. При цьому, путін зупиняти війну як не збирався, так і не збирається. А НПЗ все вибухають і вибухають.
Повноцінно і швидко їх відновити заважають вже згадані санкції західних партнерів. Для ремонту і подальшої повноцінної роботи російських нафтопереробних заводів необхідне нове обладнання. Велику частину агрегатів росія просто не виробляє. Так вже склалось. І в багажнику автомобіля або рюкзаку подібні "товари" не провезеш. Крім того, для відновлення необхідні не лише нові агрегати, потрібен монтаж, обслуговування тощо. Тому не здивуюсь, якщо частина НПЗ просто чекатиме кращих часів. А паливна криза в рф все буде наростати.
Чи то західні країни поставлять обладнання на НПЗ, чи то китайці? Ну як сказати. Перші притоплять проти росіян через санкції. Заборони поставок в рф хоч і вводяться поступово, зате знімаються дуже повільно. Згадайте Іран, Кубу, Венесуелу тощо. Другі – хитро використають путіна в своїй геополітичній боротьбі з американцями. Нікому в Пекіні сильна росія не потрібна.
Проте ключове для українців – виникнення "паливної" конкуренції між армією та сільськогосподарською сферою. Весна є часом для посівної. Не посієш зараз – восени збереш значно менше врожаю. Не знаю, хто тут переможе в боротьбі за настільки коштовний ресурс. Армія чи "працьовиті" комбайнери?
Для мене тут все доволі просто.
Або танки застрягнуть десь на полях битв, або росія залишиться без врожаїв. Стосовно врожаїв, то маємо ще й розподіл на два окремих проблемних випадки. Або накормити росіян, або значно втратити експорт.
Цікаво, що тут скаже очільник ООН Антоніу Гуттереш? Попросить українців не бомбити НПЗ, бо знизилась кількість переробленого палива і росіянам немає що їсти? Чи що "росія" дуже важливий постачальник зернових для голодуючих з Африки чи Азії?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
