''Потьомкінські дєрєвні'' олігарха Жеваго
Після публікації попереднього блогу про "Червоні лінії" олігарха Жеваго" хто тільки не розмовляв зі мною стосовно подальшої долі українського олігарха і його материнської компанії Ferrexpo. Саме до цієї структури входить Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. Дійсно величезний актив, за яким свого часу встановив контроль Жеваго.
Як виявилось, банкрутство Полтавського ГЗК цілком реальна історія. За заявою олігарха, а точніш – його компанії. І це помітили всі. Я ж думаю, як так вийшло, що попередній блог проглянули під 20 тисяч читачів. Ба навіть більше, моє улюблене ДБР прокинулось – випустило новину, що вони розслідують кримінальне провадження про доведення Полтавського ГЗК до банкрутства. Непогано, хлопці, завжди б так.
Більше того, навіть поважні члени ради директорів Ferrexpo прокоментували цю новину. Щоправда, не зовсім вдало. Прес-реліз Ferrexpo, який вони опублікували у понеділок, обвалив вартість акцій компанії на 30% за один день. Ну так співпало, як-то кажуть.
А як ще мав відреагувати ринок на новину про те, що Ferrexpo не може погасити 58 тисяч доларів (не мільйонів, уточнюю!) боргу підряднику, який контролюється їх основним акціонером? При чому, офіс підрядника знаходиться через дорогу від офісу Полтавського ГЗК. Ціла рада директорів в Лондоні була змушена вжити заходів для погашення боргу, розмір якого менший їх місячної зарплати. Не всіх разом, а окремо кожного з них. Нонсенс, не інакше.
Але що цікаво, Полтавський ГЗК не може гарантувати, що борг буде сплачено вчасно. Пояснення цьому віднайти складно.
Востаннє таке значне падіння ціни акцій було весною 2019 року, коли аудитори з Deloitte публічно заявили, що Жеваго може бути причетний до зникнення коштів, які Ferrexpo пожертвувала благодійному фонду Blooming Land ("Квітучий Край" з англійською, показова назва).
Тоді Deloitte відмовився співпрацювати з Ferrexpo, після чого жодна з компаній "великої четвірки" їх більше не обслуговувала. Слідом за аудиторами звільнились й справді незалежні члени ради директорів.
Давайте відверто – усі розуміють, що Жеваго сам ініціював банкрутство Полтавського ГЗК через підконтрольну компанію для того, щоб уникнути відповідальності. Це така своєрідна і доволі специфічна "стратегія захисту" від олігарха, про що написав навіть український Forbes. Коментарі моїх колег-юристів та профільних аналітиків з корпоративного менеджменту звелись до того, що таке "технічне" банкрутство – цілком типова історія. Можна буде "легально" не виплачувати борги, а сама справа може тривати до 5 років.
Оцінку такій "стратегії захисту" дав ринок. Через борг у 58 тисяч доларів капіталізація Ferrexpo впала з 430 млн до 300 млн фунтів лише (!!!) за один день.
130 млн фунтів – саме стільки коштував акціонерам придуманий Жеваго маневр та абсолютно недолуга реакція ради директорів.
Давайте зафіксуємо наступні факти.
По-перше, олігарху Жеваго глибоко "всеодно" на іноземних інвесторів Ferrexpo, які через його махінації з банкрутством втратили десятки мільйонів доларів всього за один день. Історії про захист іноземних інвесторів необхідні Жеваго лише для піар-кампаній. Не більше.
Падіння ціни акцій Ferrexpo з 1 січня 2024 року становить 42%. Воно не пов'язане з війною або іншими зовнішніми факторами. Це наслідок дій олігарха Жеваго, який усіма силами намагається уникнути відповідальності і для цього готовий буквально на все, у тому числі й на банкрутство Полтавського ГЗК.
Капіталізація Ferrexpo станом на сьогодні – 300 млн фунтів. Таких бізнесів в Україні десятки, але жоден з них не вимагає до себе настільки особливого ставлення як Ferrexpo олігарха Жеваго.
По-друге, Ferrexpo – це класична "потьомкінська дєрєвня". Українська компанія, що експлуатує українські надра, але з гарним лондонським фасадом.
Компанія реально управляється однією людиною в ручному режимі. З радою директорів, яка навіть не в курсі, що пов'язана компанія банкротить їх головний актив в Україні. З командою дорогих юристів та піарників, які намагаються приховати добре відомі звичайним українцям "бізнесові практики".
Десь ми це вж бачили раніш. А, згадав. Спочатку "гепнули" банк "Фінанси та Кредит", потім КрАЗ, Росаву і Білоцерківську ТЕЦ (радий, що особисто зміг допомогти нацрегулятору і рідній громаді знайти порозуміння). Різна форма, але зміст той самий. І фінал у підприємств однаковий – банкрутство. Все лише для того, щоб один "доброчесний" олігарх міг уникнути відповідальності, і не повертати свої борги.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
