Як Суркіси спробують стягнути з держави 350 млн доларів по кейсу "ПриватБанку"
Вже завтра, 20 березня, Верховний Суд у письмовому провадженні розгляне касаційні скарги Кабміну та ПриватБанку у справі N757/7499/17 за позовом шести компаній-нерезидентів, які контролюються родиною Суркісів, до "ПриватБанку", Мінфіну та КабМін про стягнення з держави майже 350 млн доларів США.
Справа "офшорів Суркісів" розглядається з 2017 року, а у Верховному Суді перебуває з 2020 року.
По-перше, закрите провадження насторожує. По-друге, адвокати "ПриватБанку" вже неодноразово наполягали на проведенні засідання за участі у ньому усіх сторін, з метою доведення абсурдності оскаржуваного судового рішення. Проте, майже як завжди, суд не задовольнив клопотання.
Інформація про розгляд однієї з найважливіших та скандальних справ, повʼязаних із націоналізацією "ПриватБанку", була оприлюднена лише за два робочі дні до її слухання. Ще б день в день оприлюднили, чому ні?
Поясню, що ця справа вирізняється найбільш дивним судовим рішенням в діяльності державної фінустанови.
Вперше в історії України йдеться про стягнення коштів на підставі ухвали суду про забезпечення позову. Мета судових дій за ці роки – виключно стягнення з державного банку коштів в незаконний спосіб без ухвалення рішення по суті спору.
Нагадаю ще й те, що наприкінці 2016 року під час націоналізації ПриватБанку грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами (CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP), повʼязаними із колишніми власниками банку, на депозитних рахунках кіпрської філії Банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Нацбанк визнав родину Суркісів пов'язаними з ПриватБанком особами. Які можуть бути додаткові запитання? Я не розумію...
По процедурі bail-in (часткове списання та примусову конвертацію незабезпечених кредиторських заборгованостей кредитної організації, яка перебуває у процесі санації під контролем уповноваженого органу) все відбулося цілком законно. Але Суркіси пішли в суди і, як бачимо, виникає ризик не зовсім законних рішень.
Окрім двох позовів в українських судах різної юрисдикції (Печерський районний суд міста Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд), компанії-нерезиденти, які повʼязані з родиною Суркісів, намагаються отримати необхідне рішення і у суді на Кіпрі (справа N2510/2017).
Тому пильно стежимо за завтрашнім судовим засіданням...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
