Чи можлива наземна операція в Криму?

Серія ударів з боку українських підрозділів по військовим об'єктам на території Кримського півострову спровокувала новий виток дискусії щодо можливої наземної операції на території окупованого регіону.

Видається, що наземної операції на території Криму не уникнути. Та й стратегічне бачення вищого військового керівництва, зокрема Кирила Буданова, збігається з оцінками іноземних аналітиків та колишніх військових.

А тепер по черзі.

Інтенсивність ураження військових цілей на території тимчасово окупованого Криму відчутно зросла впродовж останнього місяця, що є черговим етапом можливого єдиного задуму українських спецслужб та Сил оборони, що триває орієнтовно з грудня минулого року.

Точкою відліку можна вважати знищення "бойових" можливостей чорноморського флоту, яку системно упродовж місяців проводив ГУР. Також до методів "протидії" долучалися і представники СБУ.

Що цікаво, декілька днів тому в інтерв'ю для The Philadelphia Inquirer керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив наступне: "У Чорному морі вже не залишилось бойових кораблів. Вони вже в пастці біля порту у Новоросійську. Нам просто потрібно переконатися, що всі залишки флоту відкинуті на територію російської федерації".

Наступний крок – серія ударів по російських загоризонтальних РЛС (радіолокаційних станцій), вузлах зв'язку та системах ППО упродовж травня-червня, зокрема в окупованому Криму.

Проте не забуваємо і про попередні досягнення, що допоможуть в майбутньому спростити задачу в контексті проведення наземної операції. Мова йде про збиття літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50. Важливо розуміти не тільки феноменальну високу вартість подібних літаків, але й обмеженість їх використання в зв'язку з малою кількості на чергуванні.

Зменшення здатності використання радіолокаційної розвідки рф на всіх напрямках є важливим етапом поступової деокупації Криму, адже це робить рф вразливою перед потенційними атаками з повітря. Сподіваємось, західні партнери не будуть тягнути до безкінечності з передачею у використання літаків F-16.

Тому цілком очевидно, що всі ці етапи є фрагментами одного пазлу – підготовкою до великої наземної операції на території Кримського півострова.

Між тим не забуваємо, що бійці ГУР Міноборони намагалися щось подібне реалізувати ще в 2022 році. Та й не секрет, що повноцінній реалізації задуманої спецоперації по деокупації завадила позиція західних партнерів, які й досі продовжують фантазувати на тему так званих "червоних лінії" кремля.

Зараз ця перешкода остаточно зруйнована. Про це в тому числі свідчить реакція США на удари по Криму 23 червня.

"Ми надаємо зброю Україні, щоби вона могла захистити свою суверенну територію від збройної агресії. Це включає Крим, який, звісно, є частиною України... росія, припинивши окупацію суверенної української території та атаки на цивільне населення, може покласти край стражданням, спричиненим цією війною, хоч сьогодні", – зазначив речник Державного департаменту США Метью Міллер

При цьому критики часто закидають недоцільність сухопутної кримської операції в умовах досить складної ситуації на основних фронтах. Сам Кирило Буданов визнає – колапсу не буде, але обстановка на фронті важка.

Але існує й інша думка, зокрема в іноземному сегменті аналітиків: входження українських сил у Крим може спричинити ланцюгову реакцію та сприяти обваленню російського фронту.

Зокрема про це говорить екскомандувач Сухопутних сил США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес: "Це те, що ми називаємо "вирішальна територія". І той, хто контролює Крим, на мою думку, виграє цю війну. Я не думаю, що найближчим часом відбудеться наземна наступальна операція на півострів, але так чи інакше, це вже застарілий спосіб мислення. Я маю на увазі, що важливо спочатку зробити Крим непридатним для російських військ".

В будь-якому разі, це стане можливим лише після знищення так званого Керченського мосту, що залишається основною логістичною артерією російської армії для перекидання на півострів військової техніки і особового складу.

Знищення Кримського мосту може стати сигналом для початку наземної операції. І ми її дуже очікуємо, зважаючи на спроможності українських спецслужб.

Попри інформацію, ніби росія здатна компенсувати втрату цієї логістичної артерії залізницею, це не так.

За даними українських OSINT-аналітиків, робота з побудови залізничного полотна вздовж берега Азовського моря до Криму сьогодні не відбувається.

Російські окупанти в Криму вже й самі визнають, що готуються до наземної операції України на півострові та усвідомлюють її невідворотність.

Про це свідчить, зокрема, панічна заява депутата держдуми від Кримського регіону Михайла Шеремета, який після обстрілів 23 червня зненацька заявив: "Крим готовий до блокади".

Стосовно потенційного знищення так званого Керчинського мосту зазначали й аналітики Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War):

"...Керченський міст через Керченську протоку ймовірно, залишається важливим для збереження російської окупації Криму. Українські дальні удари по Керченському мосту розірвуть важливу лінію зв'язку для російських сил, що базуються в окупованому Криму, і, ймовірно, ускладнять їхню здатність підтримувати окупацію та базування на півострові".

Крім Інституту вивчення війни, висловлювали свою позицію й представники DeepState:

"Мережею активно гуляла інформація про вибудову залізничного сполучення в Крим вздовж Азовського узбережжя. Наша команда слідкувала за появою ознак будівельних робіт, однак наразі цьому підтвердження немає. Спочатку були версії "зародкової стадії", які формувалися на основі пройдених грейдером шляхів, але вони так і не почали розвиватися".

Підсумовуючи, скажу – як колись зазначив класик української політики "Стадіон, так стадіон". А ми інтерпретуємо і зазначимо "Блокада, так блокада".

Keep waiting!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.