22 січня 2014, 22:57

Маємо зупинити війну між минулим та європейським майбутнім України

Нинішні події вимагають термінової реакції. Як член групи з підготовки переговорів між лідерами парламентської опозиції та президентом протягом вчорашнього дня я так і не отримав запрошення на продовження цих консультацій. Так само такого запрошення не отримали й мої колеги, котрі представляють парламентську опозицію.

Тим не менше, станом на 23-00 учорашнього дня я мав інформацію про готовність президента України сьогодні в обід зустрітися з лідерами опозиції. Він був готовий відставити уряд Азарова включно з прем'єром та міністром внутрішніх справ Захарченком. Йшлося і про відставку міністрів, як в уряді відповідають за інші достатньо важливі сегменти.

Саме про це до 3-ї ночі я спілкувався із протестантами, які стояли на барикадах, блок-постах та в наметах Майдану. Я розповідав їм цю новину як про початок позитивних зрушень у країні.

Єдине, що могло стати цьому на заваді, це втручання зовнішнього фактора та п'ятої колони Кремля, яка перебуває в самому центрі української влади.

Саме такий сценарій вже не раз спрацьовував в Україні. Щоразу, коли країна наближалася до інтеграції з Європейським Союзом, включався саме цей фактор. Як тільки українське суспільство зменшувало внутрішню агресію між владою та народом, включався саме цей фактор. Згадаймо кривавий розгін студентів у листопаді, індивідуальний терор проти активістів ЄвроМайдану Тетяни Чорновіл та Ігоря Луценка. Ми можемо згадати й інші події, які постійно відкидали Україну назад, у її минуле, у протистояння між владою та народом.

На жаль, сьогодні вночі саме цей сценарій знову спрацював. Янукович знову, під тиском Кремля, дав команду на силові дії, що призвели до вбивства демонстрантів.

Сьогодні Янукович перейшов Рубікон. Він уже не є звичайним крадієм країни. Він став людиною, що відповідає за вбивство власних громадян.

Важливо зрозуміти: йдеться не про протистояння внутрі України. Не йдеться про громадянську війну. Я не знаю жодної людини, яка готова покласти життя за цей злочинний режим.

Натомість я знаю героїв, котрі, ризикуючи своїм життям, готові добиватися перезавантаження України в статусі європейської країни. Символічно, що у десятків "тітушок", а власне – бандитської гопоти, яку затримували активісти Євро- та Автомайдану, знаходять паспорти України в обгортках паспортів СРСР.

Дуже символічно, що один із снайперів "Беркуту" виставив на своїй сторінці у Фейсбук своє фото у майці з написом СРСР.

Це означає, що в Україні триває війна між її колоніальним минулим та її європейським майбутнім. Труп СРСР тримає руками п'ятої колони тих, хто прагне у майбутнє.

Чи є у цих подіях вина опозиції?

Так. Опозиція винна в тому, що реагує на наслідки планів Кремля та бандитського угруповання Партії регіонів і не пропонує свого плану перезавантаження України.



Що робити?


Перше. Негайно, під куполом Верховної Ради, збирати усіх опозиційних депутатів, а також тих народних депутатів, які все ще відчувають себе представниками українського народу, представниками суверенної європейської української держави. Вони мають узяти на себе відповідальність за законодавче оформлення трансформації України.

Друге. Невідкладно створити Тимчасовий виконавчий комітет на чолі з Віталієм Кличком як найбільш рейтинговим лідером опозиції. Його заступниками мають стати ті опозиціонери, які перестануть думати про те, що розповідатимуть слідчим. Вони мають думати про досягнення перемоги.

Третє. Предметом переговорів, які, як щойно стало відомо, все ж відбудуться, має бути вже не питання уряду, не питання скасування диктаторських законів, не питання амністії повстанцям, які сьогодні захищають майбутнє України. Єдине питання – відсторонення Януковича від посади: терміни – шляхи – методи.

Четверте. Максимальна мобілізація громадян на Майдані і в урядовому кварталі є єдиним шляхом зменшення жертв серед протестантів.

П'яте. Після нашої перемоги внести зміни до 5 статті Конституції про те, що ніхто не може узурпувати державну владу, а народ є її єдиним джерелом, має бути доповнення правом народу на повстання у разі порушення його базових конституційних прав.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

План Перемоги без збільшення фінансування ЗСУ?

Можна написати який завгодно пафосний План Перемоги. Але його реалістичність перевіряється дуже просто – досить проаналізувати проект бюджету на наступний рік...

План Перемоги чи План Зради?

План Перемоги, який Зеленський повіз презентувати Байдену, містить вимогу членства України в НАТО. Ідея по суті – вірна. Бо лише членство в НАТО є гарантією безпеки України після війни...

Винити союзників чи казати правду – що обере влада?

На третьому році війни Зеленський заявив, що на 90% виписав пункти Плану Перемоги. І вже днями збирається презентувати його Байдену та обом кандидатам у Президенти США...

Що я НЕ почув від Президента на прес-конференції

Під час спілкування президента Зеленського із журналістами в рамках форуму "Україна 2024. Незалежність" я не почув від нього: - не почув про форуми миру і референдуми, бо тепер виявляється, що переговори з росією не мають сенсу...

Щодо ратифікації Римського статуту

Злі язики кажуть, що Офіс Президента давно хоче змінити Генпрокурора. Добрі язики кажуть, що Генпрокурор давно хоче стати суддею Міжнародного кримінального суду...

Курська офензива ЗСУ

1. Виступ Путіна продемонстрував його розгубленість. Фактично це був великий пук. Тобто, українська операція явно стала несподіваною для ворога...