4 травня 2020, 11:12

Тактика без стратегії – це просто суєта перед поразкою

За прикладом західних країн Центральна влада України мала передати право регулювати карантин місцевому самоврядуванню. І взяти на себе економічні кроки допомоги людям і бізнесу.

Проте у гірших традиціях совка все зробили навпаки: жодної допомоги не надали, а пафосно закручують гайки обмежень.

Останньою краплею – як і завжди в Україні – стала не економічна криза сама по собі, а "велюрова" несправедливість.

Мер Черкас говорить те, що хочуть почути змучені карантином і злякані перспективою банкрутства люди.

У цій ситуації демонструвати гіперфункцію політичних залоз – марно. Пізно згадувати про наявні корупційні справи далеко не білого-пухнастого міського голови і його оточення. Як і про те, за кого він голосував на президентських виборах. Бо йдеться не про мера Черкас. Йдеться про Державу, яка може встояти лише в умовах довіри людей і співпраці центральної і місцевої влади.

Тому Президент має вибрати стратегію.

1. Еволюція – потрібно не тільки делегувати мерам міст право послаблення карантину, але й завершити децентралізацію країни.

Надзвичайна ситуація яскраво довела, що обласні та районні державні адміністрації давно нічого не вирішують, вони мають бути ліквідовані. Усі ці карикатурні "губернатори" і їх свити мають відійти в минуле. Натомість треба ввести префектів, які на місцях жорстко каратимуть за сепаратизм.

2.Репресії – закручування гайок, яке призведе до народження нових партій та форм організованого протесту.

Це в кращому випадку закінчиться достроковими виборами до ВР і створенням нового Кабміну.

Як вчив мудрий Сунь-Цзи: "Стратегія без тактики – це найповільніший шлях до перемоги. Тактика без стратегії – це просто суєта перед поразкою".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова

Якщо Портнов все життя ненавидів Україну, то не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова. Я – не радію. Хоча й маю підстави. Бо і мої роки в тюрмі в 2010-13, і цинічне кривосуддя, яке зупиняло найпринциповіші справи ГПУ в 2016-18, і виведення мільярдних ригівських бізнесів з-під арешту після 2019, і погрози знищення порохоботів після інаугурації Зеленського, і брудний вал фейкового компромату в 2021, і навіть війна в 2022 – це все про нього...

Московитами варто нагадувати реальну історію

Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще – з числа тих, які воюють в ЗСУ. Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю...

З рук путіна треба вибити козир Стамбулу-2022

Я вважаю помилковою ідею персональної зустрічі Зеленського і путіна. Без участі делегацій США та ЄС це – гарантоване шоу квн проти кдб. Але маємо те, що маємо...

Щодо Угоди про ресурси-2

Сама ідея створення Фонду залучення американських інвестицій для розробки українських надр – добра. Власних державних чи приватних коштів у нас на це явно немає...

Щодо Угоди про ресурси

Президент Зеленський пояснював лютневий скандал у Білому домі необхідністю добитися безпекових гарантій у тексті Угоди про ресурси. Через місяць Угода підписана і внесена на розгляд Верховної Ради...

Чи реальне припинення вогню?

Вся країна обговорює можливість припинення війни. Тож декілька моїх думок з цього приводу. 1. Важливо зрозуміти, що у цьому процесі є 2 акти: припинення вогню і обговорення та підписання мирної угоди...