31 серпня 2021, 13:42

Події в Афганістані мають розкрити українцям очі

Вихід американських військ з Афганістану – безумовно, історична подія.

Перемога середньовічного Талібану з його наскільки безстрашними, настільки ж безумними воїнами в гумових капцях з калашами – доконаний факт.

І головний підсумок цієї події – не провальний сценарій виведення військ, що призвів до хаосу евакуації та залишив сотні американців і десятки тисяч їхніх помічників в руках джихадистів.

І не перехід в руки Талібану сучасного американського озброєння на мільярди доларів, про яке союзницька Україна тільки мріє.

І навіть не відкриті ворота для економічної експансії Китаю, які ВЖЕ володіють афганськими покладами літію, міді та іншого.

Як на мене, головне в цій історії – фактичне повторення ефекту падіння Сингапуру в 1942 р, коли втричі менша японська армія на велосипедах взяла в полон 80-тисячний гарнізон британської твердині в Південно-Східній Азії.

Після цього міф про непереможну британську армію і всемогутню імперію в очах усіх азіатів одномоментно зник.

Навіть після перемоги західних союзників над Японією ніхто не був згоден знову жити під захистом Лондона.

Світ змінився тоді.

Змінюється він і зараз.

На наших очах.

Західна цивілізація переходить в оборону і скасовує зайві для неї проекти.

У цих обставинах ми маємо підтримувати союзницькі стосунки із США, як лідером Західного світу, куди ми прагнемо і з безпекових, і з економічних мотивів.

Але події в Афганістані мають розкрити нам очі: гей, українці, ви в дорослому і жорстокому світі, дитсадок і школа позаду, все залежить від вас самих.

Українська Армія, українська економіка і проєвропейська політика – понад усе!

*На фото – останній американський військовий, генерал Донахью, покидає Афганістан.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова

Якщо Портнов все життя ненавидів Україну, то не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова. Я – не радію. Хоча й маю підстави. Бо і мої роки в тюрмі в 2010-13, і цинічне кривосуддя, яке зупиняло найпринциповіші справи ГПУ в 2016-18, і виведення мільярдних ригівських бізнесів з-під арешту після 2019, і погрози знищення порохоботів після інаугурації Зеленського, і брудний вал фейкового компромату в 2021, і навіть війна в 2022 – це все про нього...

Московитами варто нагадувати реальну історію

Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще – з числа тих, які воюють в ЗСУ. Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю...

З рук путіна треба вибити козир Стамбулу-2022

Я вважаю помилковою ідею персональної зустрічі Зеленського і путіна. Без участі делегацій США та ЄС це – гарантоване шоу квн проти кдб. Але маємо те, що маємо...

Щодо Угоди про ресурси-2

Сама ідея створення Фонду залучення американських інвестицій для розробки українських надр – добра. Власних державних чи приватних коштів у нас на це явно немає...

Щодо Угоди про ресурси

Президент Зеленський пояснював лютневий скандал у Білому домі необхідністю добитися безпекових гарантій у тексті Угоди про ресурси. Через місяць Угода підписана і внесена на розгляд Верховної Ради...

Чи реальне припинення вогню?

Вся країна обговорює можливість припинення війни. Тож декілька моїх думок з цього приводу. 1. Важливо зрозуміти, що у цьому процесі є 2 акти: припинення вогню і обговорення та підписання мирної угоди...