Ми маємо свій план: вритися в землю, тримати удар і знищувати ворога

1. Що відбувається під Бахмутом?

Восени минулого року ворожа арта втратила 10-20 кратну перевагу.

Для атаки на Бахмут вони змушені були перейти до тактики малих штурмових груп терористів Вагнер. 10-20 штурмовиків з числа ветеранів російської армії просуваються посадками, потім розбиваються на 2-3-5 чол. Спереду пускають 5 зеків, яких використовують наживкою, щоб виявити українські позиції. Далі в хід ідуть гранатомети і спроба віджати окопи.

Така тактика принесла росіянам пару тисяч вбитих вагнерівців і захоплений Соледар та пару сіл.

2. Що відбувається на інших ділянках Донецького фронту?

За рахунок мобілізації росіяни зосередили величезні угрупування на півночі і на півдні лінії фронту. 120 тис орків, 2100 бронетехніки, 700 гармат рвуться через Лиман, Кремінну вздовж адмінкордонів Донецької та Харківської областей.

Аналогічна орда пробує пробити наші укріплення в районі Вугледару, щоб рухатися вздовж меж Донецької та Дніпропетровської областей.

Усі ці дні росіяни несуть рекордні втрати від українських захисників саме на цих напрямках. На полях – тисячі їхніх трупів, десятки спалених танків.

3. Що буде далі?

Лютий буде дуже лютим. І березень, мабуть, також.

Так, бронетехніки і арти у росіян вдвічі менше, ніж рік тому.

Але живого, тупого м'яса – безліміт.

Щоб їх перемолоти, нас чекають дуже важкі бої.

Варто пам'ятати, що війна складається не тільки з перемог і визволених міст.

Все це буде, очевидно, вже весною, коли орки захлинуться власною кров'ю і видихнуться. А ми, посилені танками, літаками і ракетами західних союзників, підемо вперед.

4. Чи довго чекати Перемоги?

Якщо чекати – то довго. Краще і на фронті, і в тилу перейти на особисту максимальну мобілізацію. Або хоч не вбивати бійців морально отими фото з Таїланду та краденими мільйонами з диванів.

Фото з полів додаю