Що насправді каже ЮНЕСКО

Щойно закінчилася прес-конференця чиновників мінкульту, де вони хвалилися, що приготували документи для номінації ще двох українських пам'яток у список Всесвітньої спадщини – Бахчисарайської резиденції ханів та печерних міст кримської Готії.

Звісно, статус наших пам'яток треба підвищувати. Але проблема у тому, що за такою роботою, яку насправді виконують рядові наукові співробітники, ховається злочинна пасивність посадовців – зокрема, ведучого цієї прес-конференції пана Вечерського – зі збереження існуючих пам'яток, котрі ВЖЕ знаходяться у списку ЮНЕСКО.

Зокрема, мінкульт не поспішає ділитися з громадськістю перекладом останнього рішення Комітету всесвітньої спадщини, яке, хоча і писане гладенькою дипломатичною мовою, є дуже красномовне:

Київ: "Собор Святої Софії, прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра"

Рішення 36COM 7B.90

Комітет Всесвітньої спадщини

1. Вивчивши документ WHC-12/36.COM/7B.Add,

2. Посилаючись на Рішення 35COM 7B.112, прийняте на 35-й сесії (ЮНЕСКО, 2011),

3. Висловлює серйозну стурбованість погіршенням панорами вздовж ріки Дніпро та тим фактом, що триваюче будівництво висотних будівель може вплинути на видатну універсальну цінність Об'єкту,

(Коментар: Зараз, у ці хвилини, ці схили Дніпра продовжують нищити висотками)

4. Знову звертається з проханням до країн-учасниць ввести мораторій на будівництво всіх висотних будівель, щоб прийняти, за сприяння Міської адміністрації, всі необхідні заходи для зменшення їх негативного впливу шляхом зміни проектів та демонтажу побудованих поверхів до належного рівня, а також провести обстеження загального монастирського ландшафту в якості основи для планування та оцінки негативного впливу;

(Мораторій так і не введено, будівництво в буферній зоні триває, в тому числі всупереч рішенням суду.)

5. Вважає, що відсутність правового захисту і механізмів планування, які дозволили б національним органам влади здійснювати контроль над Об'єктом, становлять потенційну загрозу для видатної універсальної цінності Об'єкту, і настійно закликає Країну-учасницю в терміновому порядку посилити механізми захисту і планування, визначити охоронювану історичну міську територію для центральної частини Києва і розробити спеціальні плани територій для Об'єкту, його буферної зони і оточення, засновані на ретельному аналізі важливих видів, типології та міської структури, і надати їх в Центр Всесвітньої спадщини до 1 лютого 2013 року для розгляду;

(Жодних ефективних заходів щодо посилення правового захисту не здійснено.)



6. Також висловлює серйозну стурбованість відсутністю системи управління та певними механізмами координації з управління Об'єктом, і також настійно закликає Країну-учасницю запровадити єдину систему управління Об'єктом;

(Ніякої єдиної системи не запроваджено.)



7. Жалкує, що Країна-учасниця не надала відповідну інформацію по розробці даних проектів і статус їх узгодження перед початком будівельних робіт, у відповідності з параграфом 172 Директив Конвенції, як було раніше рекомендовано, і далі наполегливо закликає Країну-учасницю забезпечити об'єктивну оцінку впливу всіх великих проектів відповідно до Посібника ІКОМОС з оцінки впливу на об'єкти Всесвітньої культурної спадщини, яка потім буде представлена на розгляд Комітету, перед прийняттям будь-яких необоротних рішень;

(Інформацію в ЮНЕСКО щодо планів будівництв до сих пір не дають. Це з боку наших пацюків-чиновників розумно – щоб не лякати закордонних експертів незвичних до нашого будівельного варварства)



8. Пропонує Країні-учасниці розглянути питання про створення спеціальної Ради, що включає представників національних органів влади, міської адміністрації, а також керівників Об'єкту та інших зацікавлених осіб, і переглянути всі основні запропоновані проекти, які можуть мати негативний вплив на видатну універсальну цінність Об'єкту, і пропонований контроль планування і політики;

(Яка там Рада...Ніхто не хоче ділитися хабарями, ради не створюють)

9. Відзначає багатопрофільні дослідження, які були проведені в Варязьких печерах, і знову звертається з проханням до країн-учасниць надати Центру Всесвітньої спадщини деталі пропонованого плану реабілітації печер;

10. Пропонує Країні-учасниці запросити на Об'єкт спільну місію реагуючого моніторингу Центру Всесвітньої спадщини / ІКОМОС, під час якої обговорюватиметься, на найвищому рівні осіб, що приймають рішення, розробка національної стратегії щодо реалізації Конвенції з охорони Всесвітньої спадщини в Україні, включаючи всі делікатні питання, пов'язані із захистом історичного міського ландшафту міста Києва;

(Місію не запросили. Наші чиновники стверджують, що мовляв пропоновані дати іноземним експертам не підходять. Експерти ж ІКОМОС кажуть, що їх ніхто нікуди не запрошував).

11. Також просить Країну-учасницю надати Центру Всесвітньої спадщини до 1 лютого 2013 оновлений звіт про стан збереження Об'єкту і виконання вищепереліченого, для розгляду Комітетом Всесвітньої спадщини на його 37-й сесії у 2013 році.

(Залишилося менше двох місяців, якщо реально рахувати свята. Отож, жодного змістовного звіту ЮНЕСКО не отримає).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.