Новини про так званий "десятинний монастир"

Поки ми з вами намагаємось порятувати київське управління від єнакіївського самодержавʼя, емісари цього самодержавʼя активно працюють, так би мовити, на місцях. В номінації "антизаконність" та "антикультурна агресивність" беззаперечне лідерство – у малої архітектурної форми, котру багата років тому поставили однієї ночі біля руїн Десятинної церкви, на території Національного музею історії України.

Якщо припустити, що це дійсно монастир, то це – єдиний в Україні монастир, де служби відбуваються лише раз чи два на тиждень. У інших монастирях вони, як правило, йдуть двічі на день.

Якщо продовжувати уявляти, що цей МАФ є монастирем, то це єдиний монастир, котрий живе за рахунок державного бюджету України. Справа в тому, що ледь не весь склад монастиря – а там багато іноземних громадян – включно навіть з багатьма представниками пастви (!) було поставлено на довольство Міністерства культури України. Вони отримують зарплату ніби-то як музейні працівники.

Ну і, нарешті, цей "монастир" – беззаперечний лідер за інвестиціями у його оздоблення в розрахунку на кв. м. площі.

Складається враження, що гроші на ремонт десятинної каплиці ллються відкілясь просто рікою. Бо як ще можна пояснити той факт, що вже завершене фінальне шпаклювання коштовною венеціянкою визнали естетично недосконалим і вирішили геть усе переробити наново.

Тепер усю синю стелю у центральній частині та вівтарі обідрали та кладуть новий шар шпаклівки, більш світлий та матовий. Мабуть, як не сподобається це, то перероблять утретє.

А ще по центру каплиці не зрозуміло для чого поставили дві колони "під мармур", через що довелось наново переробляти склепіння. На стінах встановили бронзові барельєфи з чеканними образами святих, замість старих мальованих, що геть усі згоріли при пожежі.

Чеканки оздобили жахливим сіро-плямистим мармуром а-ля метро Республіканський стадіон, що дисонує з рештою інтерʼєрів. Навколо вікон малюють якісь орнаменти чи то в древньогрецькому, чи то в новоросійському стилях – геть розбереш.

Загалом усе виглядає наляписто та еклектично, а загальну картину несмаку органічно доповнюють бронєставні на вікнах, як у бункері. Втім, може це і є естетичний ідеал духовного життя за уявленнями Арбузова і компанії – схоже, саме з їх подачі головними спонсорами монастиря стали українські платники податків.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.