Повернути майно ДОСААФ державі. Лист Борису Філатову, голові комсії ВР з питань приватизації
12 березня 2015 року я подав до Генпрокуратури заяву про відкриття кримінального провадження щодо головного прокурора Києва Юлдашева за фактами його кричущої службової недбалості. Позавчора його було звільнено.
Нарешті, з'явилась надія, що тепер в прокуратурі столиці почнуть розслідувати резонансні справи, які Юлдашев усіляко саботував. Наприклад, справу, відкриту в жовтні минулого року відносно керівників такої собі громадської організації "Товариство сприяння обороні України", які разом з чиновниками Мінмолодьспорту розкрадали кошти державного бюджету.
Але головний "подвиг" цієї організації – це захоплення майна Міністерства оборони Радянського союзу та колишнього радянського ДОСААФ (державної структури, яка в СРСР займалась роботою з допризовниками та підготовкою військово-облікових спеціальностей).
Загальна вартість майна, яке при розпаді СРСР мало бути передано на баланс Міністерства оборони України, але потрапило у власність спритних ділків, не відома. Хоча експерти стверджують, що вона становить не менше 10 млрд. доларів США.
Питання тіньової приватизації майна колишнього ДОСААФ з моєї ініціативи внесено на розгляд найближчого засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, членом якої я є. Ось мій лист голові цієї комісії Борису Філатову, в якому викладена суть питання.
***
Шановний Борисе Альберовичу!
Прошу внести на розгляд Спеціальної контрольної комісії обставини тіньової приватизації державного майна колишнього Радянського Союзу, яке належало Міністерству оборони СРСР та ДОСААФ ("Добровольное общество содействии армии авиации и флоту"), загальна вартість якого за оцінками експертів складає біля 10 мільярдів доларів США.
Українській державі після проголошення незалежності у спадок дісталась величезна матеріальна база, на якій за радянських часів здійснювався розвиток спортивно-технічних і військово-прикладних видів спорту, підготовка мобілізаційного резерву та обліково-військових спеціальностей, проводились заходи з військово-патріотичного виховання допризовної молоді. Зокрема, в Україні діяло понад 40 авіаційно-спортивних і авіаційно-технічних клубів, десятки мотоклубів і автомобільних шкіл, коштом державного бюджету були обладнані спортивні аеродроми та мотодроми. Зазначені заклади входили в систему ДОСААФ ("Добровольное общество содействия армии, авиации и флоту") – організації, що фінансувалась за рахунок державного бюджету СРСР та розіграшу державних лотерей, здійснювала навчання обліково-військовим спеціальностям і використовувала майно Міністерства оборони СРСР.
У зв'язку з розпадом Радянського Союзу Президія Верховної Ради України видала Указ від 07.10.1991 N1608-XII, яким підпорядкувала Міністерству оборони України все майно колишнього Міноборони СРСР, передане навчальним організаціям ДОСААФ на території України. Але цей Указ виконано не було. Натомість 3 дні по тому, 10.10.1991, Міністерство юстиції України зареєструвало статут Всеукраїнської громадської організації "Товариства сприяння обороні України" (ТСОУ), яка самочинно оголосила себе "правонаступником" державного ДОСААФ і стала протиправно захоплювати майно Міністерства оборони СРСР всупереч згадуваному Указу Президії Верховної Ради України. До сьогоднішнього дня Указ Президії Верховної Ради України не виконано, а майно ДОСААФ та Міністерства оборони СРСР, передане навчальним організація ДОСААФ на території України, привласнено приватними особами.
У такий спосіб ТСОУ, що має статус громадської організації і яке мало б фінансуватись за рахунок внесків своїх членів і добровільних пожертв, захопило колосальну державну нерухомість – автошколи, мотодроми, Палац підводного спорту в Києві тощо. Що стосується спортивних аеродромів, які належали клубам колишнього ДОСААФ, то ТСОУ змогло навернути в свою власність лише Центральний аероклуб ДОСААФ (базувався на аеродромі "Чайка" в м.Києві та аеродромі "Бузова") та Харківський аероклуб ДОСААФ ім. Гризодубової (аеродром "Коротич"). У інших авіаспортклубах колишнього ДОСААФ йшли аналогічні процеси захоплення державного майна, але вже з боку співробітників цих клубів.
Користуючись правовою невизначеністю в умовах розпаду СРСР, співробітники авіаційно-спортивних клубів ДОСААФ виступали засновниками місцевих самоврядних громадських організацій, які самочинно проголошували себе "правонаступниками" державного майна Радянського Союзу. Ці місцеві громадські організації називали себе "авіаційно-спортивними клубами ТСОУ", при цьому жодного відношення до ТСОУ вони не мали – ані юридичного, ані фактичного. Таким чином були створені місцеві громадські організації "Чернігівський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Рівненський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Донецький авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Луганський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Вінницький авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Севастопольський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Сімферопольський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Одеський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ", "Львівський авіаційно-спортивний клуб ТСОУ" тощо.
Користуючись тим, що співробітники органів державної влади та управління не були обізнані, що громадська організація "Товариство сприяння обороні України" не має жодного відношення до майна СРСР, яке перебувало у віданні чи користуванні колишнього ДОСААФ, а місцеві громадські організації під назвою "авіаційно-спортивні клуби ТСОУ" не мали жодного відношення ані до ТСОУ, ані до ДОСААФ, керівникам ТСОУ вдавалось до 1 червня 1992 року забезпечити повне фінансування цієї псевдо-громадської організації за рахунок державного бюджету шляхом домовленостей з посадовцями Кабінету Міністрів України.
Ця незаконно практика, а, по-суті, розкрадання коштів державного бюджету, була припинена лише постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1992 N302 "Про внесення змін до порядку фінансування Товариства сприяння обороні України". Тим не менш, очільникам ТСОУ вдалось пролобіювати видання нової постанови КМУ від 16.10.1992 N588 "Про джерела фінансування авіаційних видів спорту", згідно з якою утримання так званих "авіаційних організацій Товариства сприяння обороні України" здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету, виділених на розвиток спорту в країні.
Одночасно нові власники – як керівники ТСОУ, так і начальники авіаційно-спортивних клубів – почали розпродаж майна ДОСААФ і Міністерства оборони СРСР, що ними було протиправно захоплено, з привласненням виручених коштів.
На початку 2000-х років керівництву ТСОУ вдалось знайти спільну мову з керівниками усіх місцевих громадських організацій, що називались "авіаційно-спортивні клуби ТСОУ", та організувати злочинну групу з розпродажу майна колишнього ДОСААФ, внаслідок чого переважна більшість клубів колишнього ДОСААФ на території України на сьогодні взагалі припинили свою діяльність. Наразі функціонують: Центральний аероклуб, Харківський аероклуб, Чернігівський АСК, Вінницький АСК, Львівський АСК, Рівненський АСК.
При цьому ті клуби, що продовжують працювати, оголосили себе "дропзонами" – тобто комерційними закладами, які отримують прибуток від проведення розважальних стрибків з парашутом. Використовуючи авіаційну та парашутну техніку, об'єкти нерухомості й аеродроми, що належали СРСР і які були протиправно відчужені в 1991-1992рр., вказані авіаційно-спортивні клуби ТСОУ займаються виключно нелегальним бізнесом з проведення розважальних парашутних стрибків і польотів на літаках, не сплачуючи при цьому податків. Цю діяльність клуби ТСОУ здійснюють з брутальним порушенням правил виконання польотів та стрибків з парашутом, що систематично призводить до загибелі людей.
Так, наприклад, 8 червня 2013 року на аеродром "Чайка" прибув заступник голови Державної міграційної служби Шейбут В.В., який замовив заступнику голови ТСОУ Грибанову В.М. розважальний політ на легкомоторному літаку. Отримавши гроші, Грибанов В.М. розпорядився покатати Шейбута В.В. на двомісному літаку Як-52, що призначений для навчання льотчиків і містить дві кабіни – передню курсантську й задню інструкторську. Політ проводився нелегально на незареєстрованому літаку. З тим, щоби Шейбут В.В. не перелякався в передній кабіні під час виконання фігур пілотажу, він був розміщений у задній кабіні, яка призначена для інструктора й прилади керування якої мають пріоритет перед аналогічними приладами, розміщеними в передній кабіні. При наборі висоти Шейбут В.В. випадково вимкнув двигун, літак впав, льотчик загинув, Шуйбут В.В. отримав тяжкі травми. Як стверджують дописувачі соцмереж, кримінальне провадження, порушене за цим фактом, було закрито за вказівкою колишнього першого заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р. на прохання голови ТСОУ Тімченка В.М.
Подібних випадків, які призвели до загибелі людей, можна навести десятки. Наприклад, через систематичне порушення правил виконання польотів і стрибків з парашутом в одному лише Чернігівському АСК ТСОУ за 5 років загинуло 4 особи, у тому числі один неповнолітній.
Аналогічним чином було привласнено майно мотодромів, Палацу підводного спорту в м.Києві та десятків автошкіл, які були обладнані за часи СРСР державним коштом і готували як автолюбителів, так і водіїв для потреб збройних сил. Колишні установи ДОССАФ новими "власниками" або продані під житлову забудову, або продовжують експлуатуватись на комерційних засадах з привласненням прибутку керівниками ТСОУ.
Слід зазначити, що після розпаду СРСР відбувалось розкрадання не тільки майна ДОСААФ, але й іншого військового майна Радянського Союзу. Зокрема, Міноборони СРСР користувалось на території Україні значними земельними угіддями, на яких були створені мисливські й рибальські господарства для організації відпочинку військовослужбовців і членів їх сімей. Ці об'єкти також привласнили новостворені псевдо-громадські громадські, що, подібно до ТСОУ, оголосили себе "правонаступниками" Міністерства оборони СРСР. Але в більшості випадків завдяки втручанню органів прокуратури державне майно було повернути Міністерству оборони України. У разі ТСОУ цього не відбулось через корупційні зв'язки керівників ТСОУ в правоохоронних органах і покровительство з боку провідних політичних сил держави.
Зокрема, тривалий час ТСОУ очолював колишній член Політради СДПУ (о) Дончак В.А., а в квітні 2010 року, після інавгурації президента Януковича, головою ТСОУ став колишній начальник Донецького вищого військово-політичного училища Тімченко В.М., чий син, Тімченко М.В., очолює "Донецкую топливно-энергетическую компанию" й керує всіма енергетичними активами Ахметова Р.Л. З огляду на це Генеральна прокуратура України та центральні органи виконавчої влади не тільки не реагували на численні скарги громадян і звернення народних депутатів України щодо беззаконня, яке коять керівники псевдо-громадської організації ТСОУ, але надавали їм усіляке сприяння й навіть державне фінансування аж до початку 2015 року.
Так, впродовж 2005-2014рр. ТСОУ щороку отримувало від центрального органу виконавчої влади у сфері фізичної культури до 5млн. грн. фінансової допомоги, які розкрадались, у тому числі – з використанням фіктивних фірм. Наприклад, керівники ТСОУ до початку 2014 року використовували банківський рахунок та печатку колишнього Черкаського авіаспортклубу ДОСААФ, який перереєстрували під назвою "Черкаський АСК ТСОУ". Попри те, що цей клуб припинив свою діяльність ще в середині 90-х років минулого століття, до початку 2014 року Мінмолодьспорт на клопотання керівників ТСОУ переказувало на його рахунок щороку по 300 тис. грн. – начебто для роботи з допризовною молоддю. Аналогічним чином по підроблених документах фінансувався Дніпропетровський АСК ТСОУ, який припинив свою діяльність у середині 2000-х років і наразі перебуває в стадії ліквідації.
Окрім того, з метою розкрадання коштів державного бюджету керівництвом ТСОУ була зареєстрована фіктивна фірма під назвою "Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України", код ЄДРПОУ 35772380. Ця назва імітує найменування колишнього центрального клубу ДОСААФ, який був перереєстрований під назвою "Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України ім. О.К.Антонова", код ЄДРПОУ 2725836, але до останнього не має жодного відношення. "Центральний аероклуб Товариства сприяння обороні України", код ЄДРПОУ 35772380, – це фіктивна фірма, яка щороку отримувала на свій рахунок по 500 тис. грн. з державного бюджету. Виняток становить 2014 рік, коли Мінмолодьспорт переказав цій фіктивній фірмі "лише" 209 тис. грн. Слід підкреслити, що всі ці багатомільйонні перекази бюджетних коштів здійснювались без будь-якого обґрунтування та укладання договору між Міністерством і одержувачем грошей, а лише на клопотання ТСОУ.
Особливе обурення громадськості викликала оприлюднена в ЗМІ інформація про те, що чиновники Мінмолодьспорт у 2014 році фінансували через рахунки ТСОУ коштом державного бюджету терористів на окупованих територіях. Так, наприклад, Мінмолодьспорт влітку 2014 року переказав 107,8 тис. грн. Луганському АСК ТСОУ, база якого була перед тим знищена Нацгвардією у зв'язку з тим, що цей заклад оголосив себе осередком ЛНР і займався постачанням терористам стрілецької зброї з використанням легкомоторних літаків. За повідомленням ЗМІ, вказані гроші були витрачені "на створення повітряного флоту Луганської народної республіки". Аналогічним чином ще 106,4 тис. грн. Мінмолодьспорт переказав улітку 2014 року на рахунок Донецького АСК ТСОУ.
Окрім того, широкого розголосу набула інформація про те, що ТСОУ, яке протиправно привласнило об'єкти колишнього ДОСААФ, на підставі підроблених документів ще й було звільнені від сплати земельного податку за ці об'єкти.
Так, 02.03.2010 була видана Постанова Кабінету Міністрів Україні N250, якою затверджено "Порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту".
При цьому ніяка спортивна чи військово-патріотична робота в клубах ТСОУ взагалі не проводиться, а ті спортивні аеродрому, які ще функціонують, використовуються виключно для проведення платних розважальних заходів та для розташування складських чи офісних приміщень приватних фірм. При цьому від сплати земельного податку звільнена, наприклад, ділянка площею 74,7га в Київській області в районі м.Буча, яка в зазначеній постанові КМУ названа аеродромом "Личанка" і де, начебто, проводяться міжнародні та всеукраїнські змагання з авіаційних видів спорту. У той же час такого аеродрому чи злітно-посадкового майданчика в Україні взагалі не існує, а вказана земельна ділянка, насправді, призначена для котеджної забудови.
Інший приклад – це колишній аеродром "Чайка", який позбавлений сертифікату аеродрому через те, що його санітарна зона активно забудовується під складі фірмами, які, за твердженнями ЗМІ, належать родині колишнього президента Януковича, та який вже внесений у межі с.Петропавлівська-Борщагівка на кордоні з м.Києвом, оскільки керівництво ТСОУ також планує змінити цільове призначення цієї ділянки для котеджної забудови.
У якості прикладу того, як ТСОУ "сприяє обороні України" можна навести діяльність лотереї "Патріот". Як неодноразово розповідалось у ЗМІ, ця українська лотерея через кіпрську Cehriba Investments Limited входить до інвестиційного холдингу Finstar, яким володіє російський мільярдер О.Бойко. Аналогічна лотерея в Росії, яка також належить О. Бойку, називається "Победа", а частину доходу, одержаного від лотерейної діяльності, її власник офіційно спрямовує на підтримку російської армії.
Як свого часу встановила Тетяна Чорновол у ході журналістського розслідування, лотерея "Патріот" – це "спадкоємець" колишньої лотереї ДОСААФ, засновником якої виступило ТСОУ, у подальшому продовживши свій лотерейній бізнес разом з російським олігархом (наразі ТСОУ є міноритарним акціонером ПАТ "Патріот"). Як стверджують ЗМІ, офіс цього спонсора російської армії розташований у офісі ТСОУ за адресою: Київ, проспект Перемоги, 52/2.
Таким чином, діяльність ТСОУ здійснюється з використанням протиправно захопленого майна Міністерства оборони СРСР та ДОСААФ, спрямована виключно на особисте збагачення кількох осіб і нанесла Україні колосальну шкоду, оскільки призвела до ліквідації державної бази військово-патріотичного виховання молоді та підготовки військово-облікових спеціальностей. При цьому ТСОУ, яке має статус громадської організації, відмовляється пояснювати, яким чином у її володінні опинилось державне майно вартістю кілька мільярдів доларів. За таких обставин є очевидним, що подальше існування ТСОУ є неприпустимим і таким, що завдає величезної шкоди обороноздатності країни, підриває її національну безпеку та призводить до розкрадання коштів державного бюджету.
Аналогічна ситуація до 2009 року була й у Російській Федерації, де майно радянського ДОСААФ привласнила псевдо-громадська організація РОСТО. Одначе після збройного конфлікту в Грузії керівництво Росії в особі тодішнього прем'єр-міністра Путіна звернуло увагу на незадовільний стан роботи з допризовною молоддю й дійшло висновку, що подальше розкрадання матеріально-технічної бази радянського ДОСААФ підриває обороноздатність країни. Тому з ініціативи російського уряду громадська організація РОСТО, яку обвинувачували у зловживаннях, була ліквідована, а її майно – передано державі.
У наступному на базі повернутого у державну власність майна Уряд РФ створив державно-громадська організацію під назвою "ДОСААФ", до складу керівних органів якої ввійшли представники міністерств і відомств, що здійснюють державну політику в галузі оборони, освіти, спорту, а також представники громадськості. На цю державно-громадську організацію покладено виконання державного замовлення з підготовки військово-облікових спеціальностей, проведення заходів з військово-патріотичного виховання молоді, роботу з допризовниками, розвиток військово-прикладних і технічних видів спорту.
Що стосується України, то наразі навіть не відомо, яке саме державне майно й на яку суму захопила ця організація, оскільки ТСОУ зареєстроване як неприбуткове об'єднання громадян і державні органи, відповідно до чинного законодавства, не наділені повноваженням контролювати його фінансово-господарську діяльність. У той же час, за твердженням ЗМІ, на момент розпаду СРСР в закладах ДОСААФ на території України перебувало понад 1 тис. вантажних автомобілів КАМАЗ і біля 100 паливозаправників, які належали Міністерству оборону СРСР, бронетранспортери, стартові командні пункти, ескадрильї військово-транспортних вертольотів Мі-8, учбових реактивних літаків L-29, сотні літаків Ан-2, Як-18Т, Як-52, вертольотів Мі-2. За наявною інформацією вся ця техніка на сьогодні вже перебуває у власності приватних осіб, а в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України не має жодного літального апарату, який би експлуатувався ТСОУ або закладами ТСОУ.
За таких обставин, враховуючи, що з моменту тіньової приватизації керівництвом ТСОУ державного майна колишнього СРСР сплинуло понад 20 років, повернути це майно в державну власність шляхом подачі позовів у інтересах держави в особі Міністерства оборони України не вбачається за можливе. У той же час на майно ТСОУ або закладів ТСОУ, яке ще є в наявності, може бути обернено стягнення для відшкодування збитків, завданих цією організацією державі шляхом розкрадання бюджетних коштів і безпідставного отримання податкових пільг. Кримінально-процесуальне законодавство надає можливість накласти арешт на майно ТСОУ, наприклад, у ході розслідування численних фактів злочинної діяльності керівників ТСОУ з метою забезпечення позовів прокуратури в інтересах держави.
Це зробити тим простіше, що в 29.10.2014 року за фактами розкрадання керівництвом ТСОУ коштів державного бюджету прокуратурою м.Києва на виконання вказівки Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження N42014100000001273. Але за п'ять місяців, що сплинули, нікому підозру не оголошено, справа фактично не розслідується, прокуратурою м.Києва не подано жодного позову до закладів ТСОУ про повернення безпідставно отриманих бюджетних коштів та не вжито у межах кримінального провадження жодних заходів по забезпеченню відшкодування збитків, завданих державі та органам місцевого самоврядування.
Аналогічним чином впродовж п'ятьох років не розслідується інше кримінальне провадження N12014100100005419, яке 29.05.2014 було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Шевченківським РУ ГУМВС України в м.Києві на підставі постанови прокуратури м.Києва від 27.02.2010 про порушення кримінальної справи N50-5753. Вказана кримінальна справа була порушена на звернення народних депутатів України у зв'язку з численними фактами грошових поборів з учасників державних спортивних заходів, що проводились на базі закладів ТСОУ.
З огляду на викладене я звернувся до Генерального прокурора України з заявою про вчинення прокурором м.Києва Юлдашевим С.О. кримінального правопорушення – службової недбалості, що потягнула тяжкі наслідки. За таких обставин є очевидним, що повернути в державну власність майно колишнього СРСР, яке було протиправно приватизовано керівниками ТСОУ, неможливо без вжиття дієвих заходів депутатського реагування.
У зв'язку з цим я, як член Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, –
п р о п о н у ю:
1. Включити в порядок денний наступного засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації питання щодо тіньової приватизації майна радянського ДОСААФ та Міністерства оборони СРСР, переданого навчальним організаціям ДОСААФ на території України.
2. Запросити на засідання Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації представників Міністерства оборони України та Генеральної прокуратури України для надання інформації щодо причин невиконання Указу Президії Верховної Ради України від 07.10.1991 N1608-XII.
3. Звернутись до Міністерства оборони України з пропозицією вжити невідкладні заходи по виконанню Указу Президії Верховної Ради України від 07.10.1991 N1608-XII та провести інвентаризацію майна Товариства сприяння обороні України та закладів ТСОУ (підприємства, клуби, спортивні установи), що належало ДОСААФ або було переданого Міністерством оборони СРСР навчальним організаціям ДОСААФ на території України, станом на 07.10.1991.
4. Звернутись до Генеральної прокуратури України та Міністерства оборони України з проханням вжити невідкладні заходи по поверненню в державну власність майна ДОСААФ та майна, переданого Міністерством оборони СРСР навчальним організаціям ДОСААФ на території України, зокрема шляхом обернення стягнення на це майно та відшкодування збитків, завданих державі службовими особами ТСОУ та закладів ТСОУ.
народний депутат України ЛУЦЕНКО І.В.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
