Щодо зупинки слідства по Майдану
Так звана "реформа МВС" через діяльність заїжджих аферистів зупинила 13000 кримінальних справ.
Так звана "реформа прокуратури" зупинила щонайменше 400 справ (10 тисяч томів).
Зокрема, у провадженнях, котрі стосуються Майдану, не менше 5000 томів, 3000 епізодів.
Ще ніколи правоохоронна система України не буда у такому жалюгідному стані, як зараз.
***
Вчора був на телеефірі каналу "Еспресо", де обговорювали недільний мітинг міліціонерів. Перед цим відвідав ГПУ, де спілкувався зі слідчими, котрі ведуть справи щодо Майдану. І на одній, і на іншій події відбувалися на диво однакові речі і проголошувалися незвично подібні думки – "розвал", "параліч"
Нніскілечки не драматизую і не згущаю фарби у тій драмі, котра зараз може бути помітна якнайширшій публіці хіба що через малозрозумілий мітинг перед центральним офісом МВС. Лише констатую хвороби переходного періоду, котрі негайно треба лікувати.
І ще кажу про те, що левову частку цих бід ми б не зустріли, якби не покладалися на заморських "експертів", якщо чи не вперше за українську історію послухали вітчизняних фахівців.
***
1. Прокуратура
Слідство щодо злочинів проти Майдану зараз знаходиться у паралічі. За новоприйнятим законодавством, Управління сперозслідувань (УСР) Генпрокуратури з 19 листопада вже не має права розслідувати злочини, оскільки з'являється підслідність НАБУ, і вона поглинає левову частку майданівських справ...
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і спеціалізована антикорупційна прокуратура ще не мають спромоги (через брак кадрів, ресурсів) для того, щоб почати розслідувати ці справи.
Та й навіть якщо б НАБУ та їх прокурори б мали таку спромогу – це б не порятувало ситуацію. Для того, щоб вникнути у ту чи нішу справу – а це далеко не найпростіші провадження, там є вбивства та інші тяжкі злочини – потрібно від двох до шести місяців. Потрібно не тільки прочитати весь обсяг матеріалів. Слідчому необхідно вникнути у покази свідків, а для цього просто конче необхідно поспілкуватися оф-рекордз хоча б з ключовими джерелами свідчень, і т.п...
А час – головний ресурс. Кримінальне провадження має свої процесуальні терміни, і вихід за їх межі – означає, що злочинці уникнуть покарання. Приміром, нещодавно Портнов через суд добився поновлення слідства по ньому. Бо Портнов знає, що зараз слідство паралізоване, і час працює на нього.
УСР розслідують створення злочинної організації (ч.1 ст 255 ККУ). Під час досудового розслідування аналізуються усі ланки цієї злочинної організації. По суті, за уявленнм слідчих це – один величезний злочин, скоєний у багатьох регіонах країни та у багатьох сферах. Схеми ставлеників Арбузова у НБУ дозволяли через крадіжку рефінансування НБУ оплачувати послуги тітушок і беркутів – таким була діалектична єдність вуличного бандитизму, міліцейського свавілля і макрокорупції, проти проти якої повстали українці.
Одна прийняті без належного обговорення, з постійним апелюванням до "вимог ЄС", "умов МВФ" та інших "вищих сил" закони так цікаво та несподівано лягли на портновський КПК (який усіх – МВФ,ЄС,США – влаштовує?), що розвал справ по Майдану виглядає неминучим. Якщо не вжити негайних законодавчих років.
Найбільша небезпека – це розпорошення проваджень між трьома різними органами досудового розслідування.
Зокрема, до НАБУ мають відійти усі розслідування щодо розкрадань і зловживань високопоадовцями. До національної поліції (яка до сих пір не має слідства, про це пізніше) – провадження щодо вбивств правоохоронців на Майдані. До Деравного бюро розслідувань – провадження про злочини проти учасників Революції Гідності.
Чи не єдиним істотним досягненням громадськості та депутатів чинного скликання ВР є їх ініціатива щодо створення УСР, де всі злочини режиму Януковича концентровано вивчаються і розслідуються. Однак і це досягнення поставлено під ризик. Розпорошення неодмінно призведе не тільки до затягування, а й фактично унеможливить розслідування діяльності єдиної злочинної організації.
2. Поліція
Прийнято 2 липня закон "Про національну поліцію" міліції нема, є поліція. Здається, потрачені багатомільйонні гранти від американського уряду можна сміливо списувати. Але згодом виявилося, що закордонні реформатори випустили зі своєї уваги малопомітний факт існування у нашій країні Кримінально-процесуального кодексу.
У ньому передбачено, що слідство ведуть ті, кого закон визнає як слідчих. Саме ці спеціальні люди мають право збирати докази, допитувати, звертатися до суду тощо.
Але поліцейські – це не слідчі. Такого в КПК забули прописати.
Тому арештовані люди сидять, їх не допитують, бо не мають права. Прокуратура розслідує те, що може, інші справи – у підвішеному стані. А процесуальні строки, знову-таки, йдуть. У суд нема кому ходити, бо суддя питає – хто ти, о бувший міліціонере? Слідчий? А екс-міліціонер знизує плечима. І отримує законну відмову судді.
Параліч.
Парламент спробував виправити цю прикру помилку грузинсько-амеркианських горе-реформаторів, проголосувавши законопроект 3225. Але не будь наш Президент Порошенком, щоб не проявити принциповість і не заветувати такий потрібний законопроект.
Параліч.
Слідства по кражах, згавлутваннях, шахрайствах так у країні і немає.
***
Ще раз для тих, хто звинуватить мене у згущенні фарб – поясніть про згущення фарб тим людям, котрі місяцями сидять у слідчих ізоляторах, де у кожній камері – грибок на стінах, сидять БЕЗ ЖОДНОЇ СЛІДЧОЇ ДІЇ.
Поясніть це родичам жертв Небесної сотні.
У разі чого, потрібні законопроекти є, ми, депутати та експерти, їх уже підготували. Треба лише команда з Банкової та Грушевського натискати правильні кнопки у парламенті.
Фейсбук автора https://www.facebook.com/igor.lutsenko
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
