Чому слід дозволити працювати літнім майданчикам ресторанів?
Сьогодні по всій Україні – нездорова, небезпечна і злочинна ситуація з закладами громадського харчування.
Частина з них, попри декларовану заборону, продовжує працювати. Поліція закриває на це очі або через високий статус власників окремих закладів, або через особисті зв'язки цих власників з правоохоронним начальством, або банально за хабарі.
Це – корупція, і це, звісно, погано.
Але ще гірше те, що людей, фактично, заганяють під час епідемії у закриті приміщення, де вони все ж мають більший ризик заразитися один від одного, ніж якщо б вони мали можливість відкрито і легально перебувати на свіжому повітрі, на літніх майданчиках.
Фактично, створюючи таку заборону, але не будучи здатна примусити її дотримуватися, держава стимулює епідемію.
Якщо вдуматися, то літні майданчики не порушують нинішніх рекомендацій МОЗ і розпоряджень Кабміну.
1. В публічних місцях заборонено перебувати у групах більше двох – отож, можна передбачити для ресторанів обмеження на дві людини за одним столом у близькості один від одного.
2. Рекомендована відстань між людьми – 2 метри, отже, ресторанам чи кав'ярням слід передбачити таку відстань між місцями.
3. На вулицях можна знаходитися у масках – отже, можна у правилах прописати обов'язкове носіння маски у той момент, коли не споживаються напої чи їжа.
4. Слід чітко обмежити черги у касах чи до видачі продукції – щоб забезпечити дистанцію між людьми.
За умови дотримання цих принципів безпека повсякденного життя українців точно не постраждає, зате відродиться сфера малого бізнесу, у котрі працюють сотні тисяч громадян. Літні майданчики – це точно більш безпечно, ніж внутрішні зали Велюру чи каси Епіцентру.
Якщо ви причетні до бізнесу у сфері громадського харчування – відмічайтеся у коментарях у мене в ФБ, потрібно тиснути
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
