Уроки Другої світової війни: ніколи знову?
Так вже склалася історія, що слідом за днем початку Другої світової війни, ми маємо говорити про день її закінчення.
1 вересня 1939 р. гітлерівські війська вторглися в Польщу. 2 вересня 1945 р. Японія підписала акт про капітуляцію. Між ними були роки жахливих злочинів й спроб знищити людську природу. Загальні втрати військових і цивільних під час війни становлять 50-75 млн людей. З них приблизно 8-10 млн – українці. Друга світова війна справила значний вплив на розвиток міжнародного права, призвівши до створення нових правових норм та інституцій. Нюрнберзький і Токійський трибунали стали основою для розвитку міжнародного кримінального права та судочинства. Усі ці зміни визначили сучасний порядок денний у міжнародному праві, створивши основу для захисту прав людини та притягнення до відповідальності за міжнародні злочини. І тоді, і роки потому людству повторювало "ніколи знову", вважаючи, що ми більше не допустимо катастроф подібного масштабу. Протягом довгого часу нам здавалося, що ми робимо достатньо, і в нас зʼявилися дієві превентивні механізми. Однак кровопролитні війни продовжувалися. І російська агресія проти України знов повертає нас на початок і змушує поставити те саме питання: як вберегти людство від агресій і ефективно карати тих, хто вчиняє акт агресії, геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності? Від відповіді на це запитання залежить не лише майбутнє України, а й усього світу. Саме зараз, на тлі російської агресії, ми яскраво бачимо, що існуючі механізми застаріли й потребують швидкої ревізії.
У ці дні мені знову захотілося звернутися до філософії права Густава Радбруха, який справив неабиякий вплив на формування правової системи післявоєнної Німеччини та світу в цілому. І хоча я не в усьому погоджуюся з його постулатами, вважаю концепцію цікавою для аналізу. Він розмишляв про те, що принципи справедливості є первинними по відношенню до законів, встановлених державою. Ця ідея стала ключовою, зокрема під час судових процесів над воєнними злочинцями. Наприклад, на тому ж Нюрнберзькому трибуналі вважалося, що закони нацистської Німеччини не можуть виправдовувати міжнародні злочини, навіть якщо з формальної точки зору такі дії були законними в рамках нацистської правової системи.
Тож нам є над чим задуматися, перебуваючи в стані війни. Система права має бути живою, реагувати на загрози і відповідати викликам сучасності. Без цього ми не досягнемо невідворотності покарання.
Lessons of World War II: Never Again?
It is a fact of history that after the day marking the start of World War II, we must also remember the day it ended. On September 1, 1939, Hitler's forces invaded Poland. On September 2, 1945, Japan signed the act of surrender. Between these dates were years of horrific crimes and attempts to destroy human nature. The total military and civilian losses during the war amounted to 50-75 million people, including approximately 8-10 million Ukrainians.
World War II significantly influenced the development of international law, leading to the creation of new legal norms and institutions. The Nuremberg and Tokyo Tribunals laid the foundation for the development of international criminal law and justice. These changes shaped the modern international legal agenda, establishing the groundwork for the protection of human rights and the accountability for international crimes. Both then and in the years that followed, humanity repeatedly declared "never again," believing we would prevent such large-scale catastrophes in the future. For a long time, it seemed we were doing enough, and that we had effective preventive mechanisms. Yet, bloody wars continued. Russia's aggression against Ukraine once again brings us back to square one, forcing us to ask the same question: how can we protect humanity from aggression and effectively punish those who commit acts of aggression, genocide, war crimes, and crimes against humanity? The answer to this question will determine not only the future of Ukraine but the entire world.
In the face of Russian aggression, it has become clear that existing mechanisms are outdated and urgently need revision.
These days, I find myself turning back to the philosophy of law of Gustav Radbruch, who had a significant impact on shaping the legal system of post-war Germany and the world as a whole. Although I do not agree with all his tenets, I find his concepts interesting for analysis. He argued that the principle of justice is primary to the laws established by the state. This idea became crucial, particularly during trials of war criminals. For example, at the Nuremberg Tribunal, it was held that the laws of Nazi Germany could not justify international crimes, even if, from a formal perspective, such actions were legal within the framework of the Nazi legal system.
We have much to contemplate in a time of war. The legal system must be dynamic, capable of responding to threats and meeting the challenges of our time. Without this, we will not achieve the inevitability of punishment.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
