Коли катують не тому, що винен, а тому що азербайджанець
У Свердловській області Росії затримали групу громадян Азербайджану. Двох із них – братів Сафарових – невдовзі повернули додому в трунах. Офіційна російська причина смерті: "серцева недостатність" і "тупа травма". Азербайджанська судово-медична експертиза говорить зовсім інше: переламані ребра, гематоми, розриви плеври, легенів, мозкові крововиливи. Один із братів був буквально побитий до смерті.
І це не випадковість. Це – система. Інші затримані в цій справі свідчать: їх били, катували електрошокером, душили, змушували зізнаватися в злочинах, яких вони не скоювали. За національною ознакою. Бо азербайджанець. Бо "кавказець". Бо можна.
Росія роками створює образ етнічного злочинця. Пропагандистські шоу – як у Соловйова, Скабєєвої та інших прокремлівських фігур – вплітають національність у кожну кримінальну історію. Медіа формують страх і ненависть до "гостей", "діаспори", "погано інтегрованих". Правоохоронці перетворюють цю риторику на кийок і електрошокер.
Україна це дуже добре розуміє. У Лефортово, в Оленівці, в тимчасово окупованому Криму українців били, ґвалтували, принижували не тому, що вони щось зробили. А тому, що вони – українці. За паспорт, за мову, за гідність.
І якщо громадянин твоєї держави або співвітчизник був убитий у катівні – мовчати не можна. Це не внутрішня справа Росії. Це – міжнародний злочин. Тортури, що закінчились смертю. І це не перший випадок. І точно не останній – якщо не буде реакції.
Азербайджан має всі юридичні механізми, щоби діяти. Не просто висловити протест, а захистити своїх громадян. Держава зобов'язана:
- Відкрити кримінальне провадження за фактом катувань і вбивства своїх громадян – за екстратериторіальною юрисдикцією (ст. 12 Кримінального кодексу Азербайджану);
- Подати міждержавну скаргу до Комітету ООН проти тортур та/або до Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації, адже йдеться не лише про тортури – а про етнічно мотивовану практику переслідувань;
- Почати підготовку звернення до Міжнародного суду ООН на підставі Конвенції проти тортур і Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Потрібно показати всьому світові: життя громадянина не залежить від його прізвища чи країни, де він помер. І що громадянство – це не просто штамп, а захист.
When They Torture You Not Because You Are Guilty, But Because You Are Azerbaijani
In Russia's Sverdlovsk region, a group of Azerbaijani citizens was detained. Two of them – the Safarov brothers – were soon sent home in coffins. The official cause of death provided by Russian authorities: "heart failure" and "blunt trauma." But the Azerbaijani forensic report tells a different story: broken ribs, internal bleeding, torn pleura and lungs, cerebral hemorrhages. One of the brothers was quite literally beaten to death.
This was not an isolated incident. It was the product of a system. Other detainees from the same group have testified to being beaten, electrocuted, suffocated, and coerced into confessing to crimes they didn't commit – targeted because of their ethnicity. Because they were Azerbaijani. Because they were "Caucasian." Because, in Russia, they could be.
For years, Russia has cultivated the image of the "ethnic criminal." State propaganda – from figures like Solovyov, Skabeyeva, and other Kremlin loyalists – routinely links ethnicity to crime. Russian media foster fear and hatred toward "outsiders," "diasporas," the "poorly integrated." Law enforcement takes that rhetoric and turns it into tasers and truncheons.
Ukraine knows this pattern all too well. In Lefortovo, in Olenivka, in occupied Crimea, Ukrainians were beaten, raped, and degraded – not for what they did, but for who they were. For speaking Ukrainian. For carrying a Ukrainian passport. For standing up for their dignity.
When a citizen of your country – your compatriot – is tortured to death in a prison cell, silence is not an option. This is not an internal Russian matter. It is an international crime. Torture resulting in death. And it's not the first time. It will not be the last – unless there is accountability.
Azerbaijan has every legal avenue to act – not merely to protest, but to defend its people. The state must:
- Initiate a criminal investigation under extraterritorial jurisdiction for the torture and killing of its citizens (Article 12 of Azerbaijan's Criminal Code);
- File an interstate complaint with the UN Committee Against Torture and/or the Committee on the Elimination of Racial Discrimination – this is not just torture, it is a racially motivated campaign of abuse;
- Begin preparing a case before the International Court of Justice under the Convention Against Torture and the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination.
The international community must hear this message loud and clear: a human life cannot depend on a surname or the country in which a person dies. Citizenship must mean more than a stamp in a passport – it must mean protection.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
