Знову – за мову
Один з найбільших привілеїв британської дипломатичної служби – це можливість вивчити мову країни, до якої тебе призначають. МЗС Великої Британії не економить на мовній підготовці дипломатів і дозволяє на кілька місяців знову стати студентом та зануритися у мову й культуру тієї країни. Протягом моєї нещодавньої підготовки у Львові я дізнався, що українська мова розвивається і чинить спротив, як і народ України.
Уперше мені довелося вчити українську 20 років тому перед вступом на посаду у Києві. Тоді я навчався у провідному львівському університеті імені великого українського письменника Івана Франка. Цього року я повернувся до Львова, але до нового кампусу Українського католицького університету. Поруч – монументальний храм Святої Софії та чарівний Стрийський парк.
В університеті я вивчав не лише мову, а й історію України, політику, культуру та, власне, історію мови. Мова еволюціонує, змінюється, розвивається. Зараз українську чути та видно скрізь. Слова та літературу, яку загубили через репресії російського царату та радянських часів, відкривають заново. Деякі слова є новими для мене, бо дослідники знаходять їх у раніше заборонених архівах. Українських поетів та письменників, розстріляних в 1920-1930-х роках, уперше публікують тільки зараз.
Українська мова змінюється різними шляхами. Один із них – очищення від русифікації, яка полягала в заміні питомо українських слів та виразів на кальку з російської. Інший – декомунізація. Тепер я розумію, що мова, якої мене навчали раніше, є офіціозним бюрократичним синтаксисом Радянського Союзу, ознакою якого було використання пасивних конструкцій і наповнення мови дієслівними іменниками. У кожної мови є свій бюрократичний бік (згадайте серіал "Так, пане міністре"), але українські мовознавці знаходять більш сучасні та чіткіші способи висловлюватися.
Я завжди кажу колегам, що для успіху вам як дипломатам потрібно знати три речі про країну, де ви працюєте: історію, культуру (і релігію) та мову. Але вивчити українську треба не лише для спілкування. Це також потрібно для розуміння та утвердження ідентичності народу.
Оригінал публікації
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
