Роман Маселко

(Не) доброчесний Верховий суд. Яким буде оновлений Верховний суд?

30 травня 2017, 14:53

Ваша недоброчесність! Є велика ймовірність, що саме так можна буде звертатись до значної частини суддів оновленого Верховного суду.

Завершились співбесіди з кандидатами у судді Верховного суду. І результат співбесід дозволяє робити саме такі невтішні прогнози.

Нагадаю, що ключовою особливістю поточної судової реформи, яка має якісно відрізняти її від усіх попередніх – це повне оновлення Верховного суду за конкурсом. Гарантією справжності конкурсу та довіри суспільства до його результатів мало б бути:

1) врахування думки громадськості при підборі кандидатур;

2) максимальна прозорість усіх процедур.

Саме це обіцяв Президент і реалізовано у нормах Конституції та профільному законі.

Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), а участь громадськості у конкурсі реалізовується через Громадську раду доброчесності (ГРД), яка уповноважена від імені громадськості робити висновки про відповідність кожного кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. У випадку виявлення фактів невідповідності кандидата цим критеріям рада готує негативний висновок на нього – своєрідне вето від громадськості. Якщо Вища кваліфікаційна комісія погоджується з висновком ГРД, то Кандидат одразу вибуває з конкурсу. Якщо не погоджується, то передає цього кандидата на спеціальне пленарне засідання, де подолати це вето можна не менш як 11 голосами ВККС.

Начебто все виглядає добре. А тепер проаналізуємо, що ж відбувається насправді.

До фінального етапу конкурсу – співбесід дійшли 382 кандидати. Громадська рада доброчесності проаналізувала кожного з них. Ми пропрацювали величезні масиви інформації – дані з НАБУ, реєстрів, суддівських досьє. На сайт ради надійшло 3134 повідомлення від громадян.

На підставі цього аналізу щодо 140 кандидатів (або 37 %) Громадська рада зробила висновки про їх невідповідність критеріям доброчесності. Ще стосовно 128 кандидатів (33 %) надано інформацію щодо фактів, які підлягають перевірці та мають бути враховані при оцінці кандидата (у т.ч. позитивна інформація).

Основними причинами негативних висновків стали документально підтверджені наступні факти:

- невідповідність статків Кандидатів та їх родичів доходам та деклараціям.

- неправдиві відомості у майнових деклараціях, деклараціях доброчесності та родинних зав'язків.

- винесення свавільних рішень, зокрема щодо учасників Революції Гідності (т зв. судді Майдану) чи заборону мирних зібрань;

- допущення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини;

- активне чи мовчазне сприяння запровадженню Татьковим та Ємельяновим у Вищому господарському суді корупційної схеми, яка дозволяла призначати у справі "потрібного" суддю

- порушення відкритості судових процесів, перешкодження діяльності журналістам та інші грубі порушення Кодексу суддівської етики.

Для розуміння, коротко наведу приклади фактів, які лягли в основу негативних висновків ГРД.

"Щоб ти жив на одну зарплату".

При аналізі кандидатів ГРД встановила, що часто на доволі скромну зарплату судді та їх родичі набували величезні статки. Нами встановлено дійсно кричущі факти невідповідності майна доходам. При цьому, дуже часто кандидати використовували стандартні схеми ухилення від декларування – оформлення майна на своїх родичів (колишніх дружин, дітей, тещ тощо). Наведу лише декілька прикладів негативних висновків.

Три дні тому топовою новиною стало проведення НАБУ обшуків у голови Окружного адміністративного суду м.Києва Павла Вовка. Підставою для обшуків стали підозри у незаконному збагаченні.

ГРД також вважає, що його майновий стан викликає обґрунтовані сумніви. Відповідно до висновку ГРД П. Вовк має доволі невелику зарплату, але зміг набути коштовне майно та дозволяти собі доволі розкішний спосіб життя, наприклад, літати на відпочинок на чартері. На співбесіді кандидат вів себе доволі зухвало і пояснив достатність коштів просто – мені вистачає моєї зарплати, крапка.

Його дружина є власником дорогого будинку, але вона вже, начебто, не є його членом сім'ї, бо нещодавно розлучились.



І хоча вони проводять час разом, спільно подорожують, і по наявній інформації проживають разом, П.Вовк на співбесіді стверджував, що це лише дружні стосунки і він не має жодного відношення до її майна, а тому і не вносив його у декларацію. До речі, саме у цьому будинку о 7 ранку детективи НАБУ і застали П.Вовка при проведенні обшуку. Але для ВККС усіх тих фактів виявилось недостатньо, а тому Павло Вовк має шанс стати суддею Верховного суду.

У кандидата з Вищого господарського суду України Бондара С.В. та членів його сім'ї виявилось 9 квартир загальною площею 656 кв. м. та 3 будинки сукупною площею 652 кв. м. Пояснення кандидата явно не спростовують висновок.

Зацікавили ГРД і статки родини судді Верховного суду Охрімчук Л.І. Відповідно до Висновку основні активи знаходяться у її дочки. У віці 20 років вона набула у власність жилий будинок площею 556,5 кв.м. у с. Нові Петрівці зовсім поруч з резиденцією В. Януковича – Межигір'я.



Через два роки дочка купує квартиру у Києві 107,7 кв.м., і ще через два роки – другу квартиру у Києві – 187,9 кв.м. Дочка працює у тому ж суді, що й мати – у апараті Верховного суду України. Тобто все життя вони отримували скромні зарплати з бюджету. На співбесіді Л.Охрімчук не змогла переконливо пояснити за рахунок яких коштів набуте це майно.

Мати ще одного кандидата – О. Фролової володіє двома сусідніми будинками під Києвом площею, увага, 1041 кв. м. та 708 кв.м. (!!!) . При цьому доходи матері за 2012-16 роки відповідно до досьє кандидата складали 4 808 грн. Доходи самої О.Фролової є непоганими, але аж ніяк не такими, що можуть пояснити придбання таких коштовних будинків.



На співбесіді Кандидат пояснила, що другий будинок вони купили, оскільки... перший є занадто великий. При цьому, незважаючи на такі гігантські будинки у її матері, сама кандидат та її сім'я у жовтні 2016 року отримали службову квартиру. Важливо доповнити, що, кандидат є дружиною судді Голосіївського районного суду м.Києва Максима Фролова, якого Указом Президента від 24 вересня 2016 року звільнено за порушення присяги у зв'язку з винесенням неправосудних рішень щодо учасників акцій протестів.

Доволі часто кандидати користуються елітними автомобілями, власниками яких є їх літні батьки. Так, 70-ти річна мати голови Харківського апеляційного адміністративного суду Г. Бершова є власником позашляховика TOYOTA LAND CRUISER 3.0, 2013 р.в. І хоча користується ним сам суддя, на співбесіді він переконував комісію, що саме мати і саме для своїх потреб придбавала цей автомобіль. І дозволити вона собі це може, оскільки... все життя працювала швачкою на підприємстві.

Аналогічна ситуація і у Голови судді Ковпаківського районного суду м.Суми Чернобая О.І. Його 69 річна мати майже щороку міняла елітні позашляховики і наразі є власником новенького TOYOTA Land Cruiser 150, 2016 р.в. Як і мати Г. Бершова, вона все життя працювала робітником на заводі. Цікаво, що за нашою інформацією ні одна, ні друга власниця автомобілів не мають навіть водійських прав.

Багато кандидатів та їх родичів наділені ще однією дуже корисною здатністю – купувати майно за ціною, значно нижче ринкових. Так суддя Вищого спеціалізованого суду України Ступак О.В. на співбесіді твердо переконувала комісію, що її свекруха у 2015 році купила у передмісті Києва будинок площею 380 кв. м. та 13 соток землі під ним за ціною середньостатистичної трьохкімнатної квартири у Києві (1,8 млн. грн.). А 10 соток земельної ділянки на Троєщині біля Десни вона придбала у 2014 році у брата екс Генпрокурора В.Пшонки саме за за 148 000 грн.



І таких випадків невідповідностей дійсно багато. Від кандидатів на співбесідах замість конкретних цифр ми чули щось типу – "я і мої батьки все життя працювали, а тому можемо собі дозволити", "у нас велика родина, це сімейні заощадження", "нас перевіряла податкова, все гаразд". Такі пояснення є дуже непереконливими, але ВККС зазвичай вони повністю влаштовували. Абсолютна більшість таких кандидатів отримали зелене світло від колегії ВККС.

Виносили неправосудні рішення в часи Майдану? Ласкаво просимо у новий Верховний суд.

Особисто для мене було шоком побачити, як легко проходять співбесіду на конкурсі "судді Майдану". Суддя Солом'янського суду м.Києва Л.Кізюн винесла незаконне рішення про взяття під варту учасника акцій протесту. Вища рада юстиції встановила грубі порушення у її діях. 4 члени ВРЮ написали окрему думку, де вказано наступне:

"причетність до явно незаконного позбавлення особи особистої свободи, тобто грубого порушення одного із основоположних прав людини, на наш погляд, є несумісною із зайняттям посади судді. Дії судді Кізюн Л.І. при обранні запобіжного заходу Т. за відсутності обґрунтованої підозри щодо нього у вчиненні конкретних злочинних дій істотно підривають авторитет правосуддя і судових органів".

Але цивільна колегія ВККС вирішила, що ця кандидат не лише не порочить звання судді першої інстанції, але й цілком достойна, щоб претендувати на крісло судді нового Верховного суду.



Щодо іншої "судді Майдану" з Дніпровського районного суду м.Києва Лісовської О.В. у ВККС звернувся Мінюст з офіційним повідомленням, що ця суддя підпадає під люстрацію (дію Закону "Про очищення влади"). Однак ні негативний висновок ГРД, ні лист Мінюсту не переконали колегію ВККС, що суддя не може продовжувати брати участь у конкурсі.

Навіть у найстрашнішому сні я не міг припустити, що "судді Майдану" можуть стати реальними кандидатами на посаду у новому Верховному суді, який формується у т.ч. завдяки жертвам Героїв Небесної Сотні та потерпілим на Майдані.

Успішно пройшов колегію ВККС і суддя – доповідач у явно політичній справі Ю.Тимошенко – О. Єлфімов.

Європейський суд нам не указ.

Велика кількість висновків базується на рішеннях Європейського суду з прав людини. Однією з найбільш показових є справа "Бочан проти України 2", де ЄСПЛ не лише констатував порушення нашими судами Конвенції, але і дав нищівну оцінку рішенню Верховного суду України – "суд вважає, що обґрунтування Верховного Суду України можна тлумачити лише як "грубе свавілля" або "відмову у правосудді" (п.64 Рішення ЄСПЛ)

Чи хочете ви щоб судді, чиє рішення дуже стриманий Європейський суд назвав грубим свавіллям стали суддями нового Верховного суду?

До речі, серед таких порушників Конвенції і чинний голова Верховного Суду. Він теж отримав вето Ради доброчесності за справу "Бочан проти України 2" та за підтримку диктаторських законів 16 січня.

А ще, доволі часто кандидати у своїх Деклараціях доброчесності приховали факти винесення ними рішень, щодо яких ЄСПЛ констатовано порушення Конвенції.

Це лише декілька прикладів висновків ГРД. Ключове, що усі вони базуються на документально підтвердженій інформації та очевидно свідчать про те, що абсолютна більшість таких осіб аж ніяк не можуть бути у новому Верховному суді, якщо ми дійсно хочемо відновлювати довіру до нашого правосуддя.

А які результати співбесід?

Скажу відверто, коли ми побачили вбивчий фактаж, то розраховували, що вже на етапі співбесід ВККС погодиться з більшістю наших висновків. Лише в незначній кількості висновків дійсно є сумніви, окремі з них (7 висновків) ми самі скасували, коли кандидат спростовував, викладені у ньому факти.

Але Вища кваліфікаційна комісія влаштувала нам холодний душ і з першого дня співбесід вирішила показати, яке значення для неї мають висновки ГРД. Незважаючи на те, що кандидати здебільшого не спростували наведених у висновках фактів, вони були фактично відкинуті.

У підсумку – колегії ВККС погодились лише з 25 негативними висновками (18 % від загальної кількості). У інших 115 випадках колегії ВККС не вважали, що кандидати недоброчесні та дали їм шанс продовжити участь у конкурсі.

Якщо брати у загальних цифрах, то, на думку ВККС, лише 7 % від усіх кандидатів не відповідають критеріям доброчесності. Інші 93 % – цілком достойні, щоб бути включеними у рейтинг та претендувати на крісло судді нового Верховного суду.



До речі, ВККС самостійно (тобто без висновку ГРД) визнала такими, що не підтвердили здатність здійснювати судочинство лише двох кандидатів. І один з двох – Ярослав Богачук, який взагалі фактично мав позитивну інформацію від ГРД. Це адвокат, який допомагав боротись простим людям з свавіллям іншого кандидата у Верховний суд, який одночасно є родичем ще одного кандидата і заступника голови ВАСУ – М. Смоковича. Його вибуття з конкурсу стало дуже показовим щодо дійсних намірів ВККС.

У ВККС пояснюють, що передача висновків на пленарне засідання є лише паузою для детального вивчення пояснень кандидата та висновків ГРД. Але це є правдою лише щодо деякої кількості висновків. Наприклад, яка потреба була у додатковому вивченні висновків по суддях, які виносили свавільні рішення стосовно учасників Революції гідності і дали пояснення на 2 та 5 сторінок? Та й усім відомий Павло Вовк дав пояснення АЖ на 13 сторінок

Ще одним аргументом ВККС є те, що у висновках йдеться про припущення, а доказова база є недостатньою. Припущення дійсно можливі у питаннях оцінки майнового стану кандидата. Тут треба чітко зазначити, що Висновок ГРД це не вирок суду і навіть не рішення у дисциплінарній справі, стандарти доказування тут інші. І суть конкурсу у тому, що не ГРД чи ВККС повинні довести кандидату, що він недоброчесний, а саме кандидат повинен довести, що він найдостойніший і розвіяти усі сумніви у його компетенції та чеснотах. Тому ГРД у майнових питаннях і керується принципом обґрунтованого сумніву. У інших питаннях (факти недекларування, винесення рішень, що переглядались Європейським судом тощо) у висновках ГРД йдеться не про припущення, а чітко встановлені факти.

Звучить питання – а чому є сумніви у можливих фінальних рішеннях ВККС. Дійсно, якісний склад цієї ВККС є непорівняно кращим з попереднім. І вони забезпечили доволі непогану прозорість процедур. Але цього явно недостатньо. А ще – ми пам'ятаємо досвід нещодавнього кваліфікаційного оцінювання. ВККС визнала, що правосуддя може здійснювати цілий ряд "суддів Майдану" (Мельничук, Лічевецький, Журба ) та суддів, статки яких очевидно не відповідали їх доходам (наприклад, суддя Горяйнов , Федотов ). Рекомендувала обрати безстроково суддю Голосіївського суду Білика Можна згадати і те як ВККС тягне із розглядом справи щодо судді В. Бабенко – вже 30 місяців (!!!) не може розглянути скаргу щодо його тиску на відомого суддю- викривача С.Бондаренка. Тобто ВККС явно не бачить проблеми у тому, що голова суду роздає вказівки, які рішення треба прийняти та допомагає їм ухилитись від відповідальності. Чому після цього ми маємо вірити ВККС?

Тому дуже ймовірно, що практика, продемонстрована на співбесідах та попередньому кваліфікаційному оцінюванні збережеться і левова частка вето громадськості буде подолано на пленарному засіданні ВККС.

У зв'язку з цим є високий ризик, що у новий Верховний суд попадуть судді, які отримали вето від Громадської ради. Не потрібно пояснювати, якою буде довіра до таких суддів і як це зашкодить авторитету новоствореного органу. Це буде повним провалом очікувань суспільства про те, що у Верховному суді будуть судді, щодо компетентності і доброчесності яких немає жодних сумнівів.

Що робити?

Ситуація критична. ВККС не демонструє готовність сформувати Верховний суд без дискредитованих та заплямованих суддів.

Але рано опускати руки і просто констатувати чергову зраду. Варто ще поборотись.

Що зараз потрібно так це максимальна увага до завершальних акордів конкурсу та жорсткі вимоги від суспільства не допустити у Верховний суд кандидатів з негативними висновками ГРД. А ще – вимагати від ВККС максимальної прозорості процедури прийняття фінальних рішень.

Суспільство має право знати, хто персонально відповідальний за призначення кожного судді Верховного суду. Для цього потрібно, щоб голосування членів ВККС на пленарному засіданні було поіменним і кожен громадянин України мав доступ до інформації, хто за кого голосував.

ВККС каже, що не може голосувати в присутності інших, бо це суперечить закону. Нехай так, але закон не забороняє провести поіменне голосування та оприлюднити протоколи. Бо виходить, що між собою члени ВККС будуть знати – хто і як голосує. Отже знатимуть це і ті, хто залишаються за кадром, а суспільство такої інформації мати не буде. Тому задля забезпечення справедливого та об'єктивного рішення, до якого буде довіра про те, хто і як голосував мають знати усі.

Також важливо, щоб якомога швидше, ще до пленарного засідання ВККС було опубліковано чіткі критерії визначення рейтингу кандидатів та рейтинг кожного кандидата, щоб уже зараз стало зрозуміло, кого ВККС бачить у новому складі Верховного суду та не було маніпуляцій з балами після пленарного засідання.

Не знаю як хто, а я хочу з справжньою повагою, довірою і, навіть, пієтетом відноситись до кожного судді нового Верховного суду. За це дійсно варто боротись.

© 2000-2017 "Українська правда"

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.pravda.com.ua

Керівник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Олена Притула
E-mail редакції: ukrpravda@gmail.com
Webmaster: webmaster@pravda.com.ua