Костянтин Матвієнко Політичний експерт

Про столицю України – Великий Київ

17 вересня 2019, 16:20

Столичний статус найбільшого міста в Україні – за населенням і площею – визначено ст.20 Конституції. Ст.7 в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, а відповідно до ст.140 місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення. Згідно цієї ж статті мешканці міста являють собою територіальну громаду.

Тобто мешканці районів у містах не є територіальною громадою – суб'єктом здійснення самоврядування. Відтак їхнє право утворювати органи місцевого самоврядування у районах – районні ради та райвиконкоми, що передбачено, внесеним вчора до парламенту законопроектом "Про столицю України – місто Київ", вступає у суперечність з визначенням територіальної громади.

Головною ознакою територіальної громади є поєднаність спільними комунальними та соціокультурними інтересами внаслідок спільності місця проживання. Місце проживання це не лише місце розташування домогосподарств, де мешкають члени громадяни, це і місце отримання основних послуг життєзабезпечення – транспорту, освіти та дошкільного виховання, медицини, торгівлі, безпеки, дозвілля, рекреації і спорту тощо. Громадянин може мешкати в одному районі, а працювати в іншому; укласти угоду з сімейним лікарем в третьому; водити дітей "до найближчого садочка, через вулицю", у четвертому; ходити до лісопарку чи на пляж у п'ятому; а до театру – у шостому; до супермаркету чи базару – у сьомому; до спортзалу у восьмому; ремонтувати машину у дев'ятому; а здавати в оренду своє друге (третє, четверте...) помешкання у десятому. Як бачимо киянин, теоретично, може користуватися послугами, чи сплачувати податки у всіх наявних нині 10 районах Києва. Практично – принаймні у третині.

Отже, місцем проживання громадянина є місто Київ, що являє собою цілісне урбаністичне утворення. Райони, як адміністративно-територіальні одиниці у ньому – цілковито зайві. Райради і райвиконкоми – поготів.

Проте, справді, у соціокультурному розумінні, домогосподарства розташовуються не лише у місті Києві та багатоквартирних будинках, але і у мікрорайонах – на масивах, які нерідко являють собою також і території садибної, індивідуальної забудови. У мешканців цих масивів природнім чином є свої спільні комунальні та соціокультурні інтереси – благоустрій, санітарія та вивезення сміття; стан міжбудинкових проїздів; зелених насаджень та внутрішніх водойм; розташування місць торгівлі, паркувальних майданчиків та нової забудови; а також безпеки. Спільноти цих масивів цілком мають право спільно ж давати раду цим питанням. Для цього їх слід наділити власними ресурсними джерелами – часткою від податків та зборів, які безпосередньо генеруються на їхніх територіях, а також – правами суб'єктів господарювання та повноваженнями погодження, у визначених Статутом міста Києва межах, детальних планів забудови території, місць розташування нових споруд, МАФів тощо.

Ці повноваження має здійснювати рада, обрана мешканцями означених територій, відповідно до порядку, також запровадженого Статутом, на чолі з головою (старостою) мікрорайону. Визначення ж меж мікрорайонів має здійснюватися Київрадою на підставі результатів відповідних соціоурбаністичних досліджень. Наразі у Києві їх нараховують від 50 до 80, залежно від наукових методик дослідження.

Таким чином можна подолати той навмисно підтримуваний хаос, що панує у столиці в інтересах несумлінних забудовників та інших, зацікавлених у тому аби поживитися нашим містом, суб'єктів.

Той з читачів, хто дістався у тексті цього місця, вірогідно вже сформулював очевидне суттєве зауваження до нього. Воно полягає у тому, що не лише кияни часто працюють, лікуються, навчаються та розважаються не за місцем проживання, але так само вчиняє і значна частина громадян, чиї домогосподарства розташовано в межах приблизно годинної транспортної доступності до столиці. Найчастіше дослідники називають цифру в півмільйона доїжджаючих до столиці щодня.

З одного боку економіка Києва потребує їхніх робочих рук та податків, що сплачуються за місцем роботи, а з іншого – їхні населені пункти цих податків не дотримують, внаслідок чого стагнує комунальне господарство та інфраструктура міст і сіл – донорів робочої сили та споживчого попиту для підприємств столиці.

З огляду на зростання мобільності громадян, цілком настав час говорити про суттєве розширення київської територіальної громади – у людському та територіальному вимірах. Йдеться про населені пункти та їхніх мешканців, що знаходяться в межах, вже згаданої, годинної транспортної доступності до Києва. Маємо в цьому радіусі спільноту людей, значною мірою об'єднану соціокультурними та комунальними інтересами, центром яких виступає Київ. Їхня ефективна реалізація можлива саме за рахунок нових політичних, адміністративних, соціальних та економічних інструментів. Одним з них має стати новий тип адміністративно-територіальної одиниці в Україні – Київська Агломерація, або Великий Київ. (Про великі: Дніпро, Львів, Одесу, Харків... так само мова має йти вже сьогодні.)

Утворення Великого Києва жодним чином не пов'язане з втратою самоврядної суб'єктності територіальними громадами, що увійдуть до нього. Навпаки – в адміністративних межах агломерації, межі громад мають бути дотичними одна до одної, без жодних анклавів. Питання земле- та водокористування, інших видів господарювання на територіях, що мають спеціальний заповідний чи обмежувальний статус визначається винятково чинним законодавством, контроль за додержанням якого здійснюють, уповноважені на те установи центральної влади.

Якими мають бути перші етапи утворення Агломерації?

По-перше, визначення її зовнішніх меж на підставі різнопланових даних, отриманих в ході перепису населення; дослідження пасажиропотоків; трафіку мобільного зв'язку та системи споживання інших товарів та послуг; сплати податків; складу виробничих та учнівських колективів за ознакою місця проживання.

По-друге, законодавче затвердження цих меж та включення Великого Києва (та ін.) до переліку адміністративно-територіальних одиниць України, а також ухвалення Закону про столицю України – Великий Київ.

По-третє, відповідно до вимог цього Закону, утворення Державної Адміністрації Великого Києва, одним із головних завдань якої має стати координування підготовки Генерального плану Агломерації зі збалансуванням у цьому процесі інтересів громади Агломерації та Держави, відповідно до європейських норм охорони довкілля, пам'яток культури та історії, правил землекористування тощо.

При створенні Агломерації важливо збільшити мобільність населення за рахунок розвитку швидкісного залізничного транспорту, будівництва принаймні двох мостів – через Київське і Канівське водосховища, розвитку мережі автомобільних шляхів.

Стосовно збереження самоврядовної суб'єктності громадами, які утворять Великий Київ, то у законі про Столичну Агломерацію слід передбачити, що вона утворюється в своїх, визначених парламентом межах, на асоціативно-договірних засадах та на основі спільної пайової, добровільної участі в інфраструктурних проектах, які її формують.

Щодо запропонованого, в оприлюдненому вчора офіційному законопроекті про столицю, підході до організації столичного самоврядування, то він лише посилить вигідний утилізаторам міського ресурсу хаос.

powered by lun.ua
Коментарі — 11
Костянтин Матвієнко _ 20.09.2019 11:18
IP: 35.235.226.---
Елена Величко:
Направду жодна політична партія в Україні не працює над розробкою муніципальної та урбаністичної політик.
Елена Величко _ 20.09.2019 08:48
IP: 35.235.226.---
Таким чином, НЕ МОЖЕ БУТИ місцеве "урядування" побудоване ПРОТИ ЛЮДЕЙ, побудоване на розпродажу та не мати ніякої політики розвитку, побудоване на захваті території, політиці знищення екології, робочих місць, що останні теж в основному поганські, не відповідають ніяким екологічним стандартам відносно людини...
Якщо будувати Великий КИЇВ, – то потрібно прив'язувати все до ГРОМАДЯН, потреб людини, на створення СИСТЕМИ життєдіяльності громадян, ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ. У тому числі НЕ МІНЯТИ екологічні зони, не робити кам'яні джунглі та не давати глитаям захоплювати зони відпочинку та таке інше. Треба НОВУ політику.
Елена Величко _ 20.09.2019 08:40
IP: 35.235.226.---
Цілком слушно включити в території Великого Києва прилеглі села та селища.
Однак, включення повинно мати цілі та служити людям як комплекс, а не проти людей.
НІЯКОГО фактично управління не було у Києві для киян – фактично йшло захоплення міста, більшою мірою злочинне: вставали посеред дворів висотки, руйнувались лікарні, РІВЕНЬ життя невідповідний нічому, бо у столицях є спеціальні адекватні норми соціальні, що удвічі більші – виходить, що політика проводилась ПРОТИ киян постійно – люди зубожіли повністю, бо в селі ще щось вирощували та так виживали – у місті...- мрак. При цьому усі кошти, що коштували людям здоров'я через смердюче повітря, майже повну недоступність медицини, тиски та кримінал проти людей (чорні риелтери) – пам'ятаємо як на печерську на вчительку натравили цілу зграю та нищили її будинок...- усі кошти "місцевого урядування" використовувались знов проти людей – рубали дерева, зробили КОнчу у повному сенсі – там раніш до захоплення була велика зона відпочинку...
Костянтин Матвієнко _ 19.09.2019 11:39
IP: 35.235.226.---
Сергей Папков:
Ну, не можуть печінка, шлунок і легені самостійно існувати поза організмом.
Сергей Папков _ 19.09.2019 00:22
IP: 35.235.227.---
"Отже, місцем проживання громадянина є місто Київ, що являє собою цілісне урбаністичне утворення. Райони, як адміністративно-територіальні одиниці у ньому – цілковито зайві. Райради і райвиконкоми – поготів" (К. Матвієнко).
А що райради і райвиконкоми мають опікуватися лише житловим фондом і житловим господарством? Теріторіальна громада через свої органи має управляти всім, що діється на її території, зокрема, і наданням (або ненаданням) дозволів на будівництво будь-чого, на створення підприємств, контролювати їх діяльнсть, розвивати інфраструктуру тощо.
Чому село з кількома сотнями мешканців повинно мати свою сільраду, а київський район з з кількома сотнями тисяч мешканців – ні?
Децентралізація має стосуватися Києва так само, як і будь-якого іншого міста чи селища, в т.ч. і на рівні районів. Навпаки треба розширювати повноваження районих органів управління і зменшувати загальноміських (може тоді й посада міського голови буде для всіх не така жаданна як зараз).
Колун Петро _ 18.09.2019 14:01
IP: 35.235.226.---
Что то мы украинцы не отмечают сегодня знаменательный день своей страны!?

А ведь сегодня 80 лет назад, советские войска подарили украинцам "западную украину" по пакту Молотова-Риббентропа. Потом войска Ленина и Сталина нам подарили в 40 году Черновецкую область и часть оттяпали у Молдавии, потом войска Сталина подарили в 45 году Закарпатскую область и затем ненавистный советский режим подарил украинцам в 54 году Крым.
И вот сегодня видим благодарность Сталину и Ленину от жителей страны, которая увеличилась благодаря тиранам на треть.
Єгор Соболєв _ 18.09.2019 13:58
IP: 35.235.227.---
Підтримую!
iip _ 18.09.2019 05:00
IP: 35.235.227.---
Якщо для народу))) то дозвольте висловити цілковиту згоду з текстом. Безумовно, районування міста у нинішньому вигляді то цілковита дурня радянських часів, коли райони робили за принципом рівної кількості комуністів. Тому і існують такі логістичні непорозуміння, як Подільський район, що об'єднує старовинний центр з бетонним масивом, радіальне районування тощо. Великі райони ні адміністративно, ні логістично не потрібні. Районування Києва необхідно докорінно переглядати у бік створення однорідних одиниць зі спільними проблемами, на базі яких будувати систему місцевого самоврядування. А стратегічне керівництво мегаполісом здійснювати із одного центру. Київ треба розширювати і об'єднувати із передмістям. І, на кінець, в Україні необхідно взагалі прибрати дурнувату радянську систему "міських" і "сільських" рад, коли Облрада і Міська рада існують у паралельних світах і не перетинаються.
Костянтин Матвієнко _ 17.09.2019 23:26
IP: 35.235.226.---
iip:
Текст не так для слуг, як для народу:)
iip _ 17.09.2019 21:51
IP: 35.235.226.---
Шановний Автор до певної міри ломиться у відкриті двері. Ніякі пропозиції щодо створення ефективного незалежного місцевого самоврядування у Києві "слуг" абсолютно не цікавлять. Та й інтелектуальний "потенціал" в них, максимум, старезна пісня – усіх пересаджати-повиганяти. Ані найменшого натяку на хоч якусь програму розвитку міста, ні будь-яких серйозних проектів та пропозицій щодо Києва немає – є тільки рафінована боротьба за владу. "Слуги" переслідують виключно одну мету – встановити у Києві пряме директивне правління – і цій меті вони підпорядковують усе. Під прикриттям шуму-гаму про райони-райради-виконкоми тощо, "слуги" хочуть вибудувати жорстку вертикаль керівництва з своїх призначенців. Якщо "слуги" навіть з Верховної Ради намагаються створити підконтрольну, повністю позбавлену власної ініціативи масу – то що вже говорити про Київ та киян.
Костянтин Матвієнко _ 17.09.2019 21:01
IP: 35.235.226.---
Вакула Непомнящий:
Не по темі
Корупція1306 Зеленський3 Донбас5 Aтака Путіна1200 Україна та Європа1071
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter