Олександр Маслак: Балога як вождь сепаратистів, або Бізнес-корпорація ''Барва – Підкарпатська Русь''
Тема закарпатського русинства надзвичайно цікава, бо на ній можна відстежувати, як різноманітні політичні суб'єкти намагаються використовувати технологію "керованого хаосу". Колись неодмінно доведеться написати про це докладно самому...
Сьогодні – текст київського філософа та політолога Олександра Маслака.
::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::
ОЛЕКСАНДР МАСЛАК
Балога як вождь сепаратистів, або Бізнес-корпорація ''Барва – Підкарпатська Русь''
Вперше ідею про "угро-русинів" як окремий слов'янський народ стали поширювати у 1930-х роках мукачівський греко-католицький єпископ Олександр Стойка та угорський шпигун Андрій Бродій. До того "боротьбу за душі" закарпатців з перемінним успіхом вели прихильники російської та української національних ідентичностей. І угорські кола вирішили хоч якимось чином втрутитися у цю суперечку "українофілiв" і "русофілів". Але нічого з того не вийшло. Зрештою, у свідомості закарпатців перемогла українська ідентичність. І про "політичний русинізм" усі донині згадували б, як про якийсь історичний артефакт. Але у 1990 році закарпатський компартійний бос Волощук, за підтримки певних людей у ЦК КПСС, вирішив стати "самовладним господарем" "Пудкарпацькой Руси". Так почалася морока з отим "русинським сепаратизмом", про який нині згадують усі кому не ліньки. Проте, вже взимку 1991-92 рр. такий слабкий і безталанний президент як Леонід Кравчук поборов "русинський" сепаратизм всього за кілька місяців. Зробив він це показавши місцевій посткомпартійній номенклатурі листівку "невідомих екстремістів", розкидану перед тим Ужгородом і Мукачевом. В листівці було написано, що "кожна русинська свиня отримає по кулі у потилицю". Кравчук з трибуни громогласно запитував: "Ви цього хочете?!". Ну і почав далі розказувати як він хоче миру на закарпатській землі.
Закарпатська номенклатура злякалася, поступово почала давати "сепаратісьтськім устрємлєніям" "задній хід" і, зрештою, на довгі роки забула про ідею відокремлення чи автономії. І лише деякі закарпатські "невідомі екстремісти" знали, що листівки були надруковані на замовлення людей того самого Кравчука. Сам же політичний "русинізм" перетворився на екзотичну забавку. Зрештою, наприкінці 1990-х років Закарпаття асоціювалося не стільки із "русинським сепаратизмом", скільки з "великою і страшною" СДПУ (о), очолювали яку аж ніяк не представники славетного закарпатського люду...
Нині "кришує" "русинський сепаратизм" не який-небудь обласний "хазяїн", а сам зав. Секретаріату Президента України. Тому повторення "спецоперації" Кравчука очікувати не слід. Тим більше, що закарпатське обласне СБУ очолює людина Балоги. Отже, цілком можливо, що ближчим часом шановні співвітчизники зможуть спостерігати на екранах своїх телевізорів цікавий спектакль під назвою "Косово у Закарпатті" (втім, швидше за все, то буде лише аматорська імітація, розрахована на рекламно залежну публіку). Мабуть Балога, програвши тіньові перегони за посаду прем'єра, вирішив у перспективі очолити уряд "Подкарпатськой Руси". Або просто захотів підготувати ґрунт для свого кишенькового "сіверськодонецька", щоб періодично шантажувати ним опонентів. Можливо недарма деякі не зовсім психічно адекватні борці за закарпатську автономію вже почали словесні атаки на головних ворогів президентського канцеляриста: "Русины определились против кого в ближайшее время будут работать, как против вражеской политической силы в Закарпатье – N1 БЮТ. Русины помогут чтобы БЮТ исчезла с Закарпатья навсегда, и чтобы о ней пошла такая же слава как в свое время о "Громаде" только с привкусом галицкого национализма. "БЮТ в бандерию!"" (zaniytost.narod.ru). Без коментарів...
Дивною є країна у якій президентську канцелярію очолюють сепаратисти...Чи швидше імітатори сепаратизму...Чи взагалі провінційні "бариги", які хочуть заграбастати побільше бабла у будь-який спосіб. Навіть імітуючи "загрозу сепаратизму"...
Олександр Маслак
http://oles-maslak.livejournal.com/122595.html
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
