НАЧАЛОСЬ-2, или Как Янукович выбирал между народом Украины, ''Газпромом'' и Ахметовым + огурецъ для Владислава Каськива

На днях тут уже писалось о том, как Виктор Федорович Янукович очень радикально опустил украинских олигархов, а также, к примеру, "Газпром", который мог стать выгодоприобретателем от перекупки у олигархов нефте-газовых и прочих месторождений в Крыму – на черноморском и азовском шельфах (и много чего еще). Речь о президентском вето на законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції".

Хорошо это или плохо в целом – не берусь судить.

Народу Украины – однозначно хорошо.

Украинским олигархам – однозначно плохо.

А ведь многие из них могли еще больше повысить свой уровень жизни: миллионеры стали бы "мультиками", мультимиллионеры – миллиардерами, миллиардеры – мультимиллиардерами, мультимиллиардеры – триллионерами чи як їх там правильно?

Разве плохо, что кто-то хорошо живет?

Разве плохо, когда у другого – счастье?

Поэтому, думаю, чем больше в Украине Ахметовых и Коломойских, чем больше Боголюбовых, Живагов, Бойков, Пинчуков, Фельдманов, Гайдуков и Григоришиных, тем лучше – тем счастливее люди, тем просветленнее и увереннее взгляды в будущее.

Ну и "Газпром" тоже много чего потерял.

Итак, я не берусь судить, хорошо или плохо поступил Янукович – смотря как для кого.

Однажды на одном российском телешоу дискутировался вопрос – что-то на тему "новых русских", а также новых бомжей и проч., и проч.

И вот одна девушка – видимо, с избытком сердобольности и серого вещества, заявляет – мол, если сравнить какого-нибудь бомжа и хорошую, ухоженную, породистую собачку достойных хозяев, то собачка ценнее и имеет больше прав на существование. А бомжа не жалко – ну какой от него прок?



Правда, бывшее в студии духовное лицо (кажется, даже сам о. Андрей Кураев) попытался пояснить – мол, даже бомж – он человек, сотворен по образу и подобию Господнему, а собачка, даже самая достойная, – это просто собачка. Но девушка не воткнула.

Так вот случилось и с вето на законопроект о разделе продукции (только народ – это, разумеется, бомжи).

Вполне может быть, что это была хитрая разводка депутатами и Януковичем украинских олигархов и "Газпрома": депутаты проголосовали за закон, получили свои гонорары от олигархов, а президент запорол игру. И депутаты здесь ни при чем – свои условия они-то выполнили!

В предыдущем материале на эту тему я говорил о том, что, мол, есть возможность квалифицированным большинством побороть вето президента. Интересная картина, да? Депутаты от ПР и других партий, которые приползли к Хозяину на брюхе (некоторые – в прямом смысле слова) и которым даже не всем позволено целовать его страусиные ботинки, возьмут так и проголосуют против президентского вето! (гыгы:)

______________________________________

ДОДАТОК 2

Президенту України

ЯНУКОВИЧУ Віктору Федоровичу

01001 м. Київ вул. Банкова, 11



Щодо застосування права вето до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції"

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Верховна Рада України від імені Українського народу, прагнучи розвивати суверенну і незалежну, демократичну, соціальну і правову державу, виражаючи суверенну волю народу та піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на своїй землі, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, закріпила в ст. 13 Конституції України виключне право Українського народу на землю, надра, водні та інші природні ресурси в межах своєї території.

З огляду на прийняття Верховною Радою України 8 липня 2010 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції", який відзначається вкрай низькою юридичною технікою та суперечить Конституції та чинному законодавству України, чи не вперше протягом останнього періоду відбулося об'єднання влади і опозиції задля захисту державних інтересів України. Ви, як Гарант Конституції України, дослухались до моїх пропозицій та прийняли державницьку позицію щодо відстоювання інтересів народу України, найвищих його цінностей та захисту Основного закону від протиправних посягань. Разом ми не допустили передачу, зокрема, континентального шельфу в приватні структури, всупереч загальнонаціональним інтересам, захистили надра України – територіальні родовища корисних копалин, нераціональне та несанкціоноване використання яких призвело б до завдання мільярдних збитків економіці держави Україна та загальмувало розвиток і стимулювання геологорозвідування.

Я, як народний депутат України, дякую Вам за застосування права вето до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції" та повернення вказаного Закону зі своїми пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України.

Таким чином, не допустивши набрання чинності вказаного Закону, Ви, як Гарант Конституції України, відстояли конституційне право Українського народу на землю, надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, відстояли позицію енергетичної незалежності держави, захистили її національні інтереси, зупинили один з найкорумпованіших законів, прийнятих за останні роки, який забирав перспективу у наших дітей, онуків та правнуків, коштував Україні в трильйони гривень збитків.

Під час розгляду Закону на пленарному засіданні Верховної Ради України мною вносились відповідні поправки із зауваженнями, до яких, на жаль, депутатська більшість, в інтересах трьох олігархів, що прагнуть прибрати до своїх рук всі українські надра, континентальний шельф, не дослухалась, а проведення експертизи законопроекту на антикорупційність у нас, на жаль, відкладено у зв'язку з не набранням чинності нової редакції Закону України "Про боротьбу з корупцією". Розділяючи їх, Вами при застосуванні права на вето до відповідного Закону, внесені пропозиції із зауваженнями за невідповідністю окремих положень Закону Конституції та законам України.

Так, основними концептуальними невідповідностями Закону Конституції України на шляху вдосконалення правового регулювання та створення сприятливих умов для інвестування, пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції, на які мною зверталась увага та підтримані Вами, були посилання на регулювання виключно угодами про розподіл продукції особливостей користування надрами без проведення відповідного конкурсу на видачу дозвільних документів, що призвело б до безумовного порушення конституційного права рівності суб'єктів господарювання, передбаченого ст. 43 Конституції України та суперечило б ст. 3 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Таким чином, держава втрачала б свої національні інтереси та пріоритети при наданні у приватне користування надр України іноземним інвесторам. Крім того, надання дозвільних документів лише на підставі угоди про розподіл продукції створювало б потенційну загрозу до виникнення корупційних схем видачі дозвільних документів. Недотримання ліцензійних умов здійснення господарської діяльності мало б наслідком виникнення й техногенних катастроф у навколишньому природному середовищі, призвело б до безумовного порушення прав та законних інтересів громадян на життя та здоров'я та становило б загрозу безпеці України, як держави вцілому. Не можна допустити, щоб видобуток природних ресурсів України було передано безвідповідальним та непрофесійним суб'єктам господарювання, оскільки існує вірогідність виникнення ситуації на кшталт передачі в свій час групі олігархічних угрупувань, що провернули злочинну оборудку, відповідно до якої було зареєстровано на чотирьох студенток компанію Vanco, якій передали у користування Керченську ділянку Чорноморського шельфу. Дану ділянку компанія Vanco намагалась продати Газпрому Російської Федерації.

Також, поділяючи державницьку позицію щодо незастосування до інвесторів – учасників угод про розподіл продукції спеціальних санкцій за порушення режиму зовнішньоекономічної діяльності, у нас співпали думки щодо утримання від запровадження наміру спрощеного підходу до надання дозвільних документів і ліцензій на здійснення господарської діяльності інвестором, а також недоцільності розширення чинних пільг з податку на додану вартість при виконанні угод про розподіл продукції. Адже сфера дії Закону поширюється на функціонування об'єктів і виконання робіт підвищеної небезпеки, а тому законодавчо недопустимим є створення умов для звуження цивільно-правової відповідальності суб'єктів використання природних ресурсів.

Мною під час розгляду Закону на пленарному засіданні Верховної Ради України було звернуто особливу увагу на положення ст. 6 Закону, яка порушує ст. 14 Конституцію України в частині набуття права власності на земельні ділянки, на яких знаходяться родовища корисних копалин, недотримання конституційного права власності громадян України, оскілки зазначені земельні ділянки примусово, без належної компенсації пропонувалось вилучати – зазначене підтримано Вами в пропозиціях до Закону. Крім того, варто нагадати, що в Законі не було визначено на який строк будуть передаватись інвестору вказані земельні ділянки. Із прийнятого Закону випливає, що вони будуть передаватись іноземним суб'єктам господарювання на 50 (!) років, що не відповідає економічним інтересам держави.

Корупційність закону підтверджується також тим, що він надавав однозначні преваги тим, хто "хапнув" земельні ділянки станом на 1 липня 1999 року.

Зі свого боку підтримую викладену Вами позицію щодо суперечності визначення місця поставки послуг, передбаченого пунктом 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та Бюджетному кодексу України. Дійсно, запропоноване у новій редакції частини сьомої статті 25 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" матиме негативні правові наслідки звільнення від митного оформлення (декларування) ввезення на митну територію України вуглеводневої сировини (нафти і газу), видобутої у виключній (морській) економічній зоні України та порушуватиме принцип єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, встановлений статтею 4 Митного кодексу України.

Поділяю Вашу позицію за необхідне виключити із Закону, який надійшов на підпис, положення, що передбачає можливість застосування до відносин про розподіл продукції нечинного законодавства, як такого, що не відповідає статтям 58, 94 Конституції України, в яких, зокрема, закріплені принципи дії закону в часі.

Вельмишановний пане Президенте, я, як голова Партії захисників Вітчизни, Віце-прем'єр-міністр опозиційного уряду, знаходжусь в опозиції до антинародних дій коаліції і сформованої нею влади, а не до народу України і мені надзвичайно прикро, що політичні суперечки і чвари, які в останні роки так притаманні нашому політикуму, не дозволили вибудувати нормальні, цивілізовані відносини на рівні влада-опозиція. Особливо це стосується співіснування одних з ключових інститутів нашого суспільства – Інституту Президента та Опозиційного уряду, передбачених чинним Законом України.

Вони мають співпрацювати, знаходячи спільні, загальноукраїнські інтереси на основі загальноукраїнських цінностей, а не взаємопоборювати один одного, бо в цій боротьбі можна втратити Україну, що, на мій погляд, і відчуваємо весь останній час.

Ми втрачаємо політичну, економічну і культурну незалежність на радість нашим недоброзичливцям.

Тож вважаю Ваші дії у відповідь на моє депутатське звернення від 14 липня 2010 року, як перший крок до налагодження європейських, цивілізованих відносин влади з опозицією в ім'я побудови незалежної, сильної, єдиної, могутньої України.

Слава Україні!

З повагою, ЮРІЙ КАРМАЗІН

______________________________________

P.S. для будущого министра национальных проектов и инновационного развития Украины Владислава Каськіва

См. ТУТ

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.