Музика (14). Сьогодні б йому виповнилось 62. Усього 62!!!

05 березня 2011, 00:16

Я ще вчився у школі.

Одного разу зайшов у ГУМ – там на 3-й лінії був дуже гарний відділ платівок.

І поруч з новими цікавими платівками, а коштували вони, пам'ятаю як зараз: 3-50 – іноземна естрада, 2-50 – радянська естрада і 1-45 – класична музика, почав перебирати ящик з уціненими дисками – новими, але залежалими та без яскравих конвертів.

І раптом бачу – сірим по синьому написано: "Софія Ротару співає пісні Володимира Івасюка"! Я зрадів – почав шукати "Червону руту" чи "Водограй". Не знайшов. Розчарувався. "Але добре, – думаю, – за 20 копійок (а саме стільки коштували знецінені диски) – візьму".

Прийшов додому, поставив.

Виявилось, навіть не з рок-групою (чи ВІА), а пісні у супроводі естрадно-симфонічного оркестру (як потім виявилося, під керівництвом Ростислава Бабича). "Ацтой", – подумав я, хоч в ті часи цього слова ще ніхто не знав.

Але час від часу заводив ту платівку. Виявилося, що Івасюку та Софії Ротару за неї навіть премію комсомолу УРСР дали свого часу.







Виявилось, то не просто пісні, а ціла така пісенна містерія – між ними навіть не було пауз! Там свій космос, своя поетика, своя інтонація. І такий надрив – про мальви біля хати, які проросли з самого серця, про дорогу від моїх воріт до твоїх воріт і, звісно, про любов, яка цвіте в житті один єдиний раз. Саме тоді я зрозумів, що Ротару – не просто модна співачка, а глибока трагічна актриса, що відверто дисонувало з її тодішніми піснями типу "Луна-луна, цветы-цветы" або "Лаванда, горная лаванда".

"Лавандою" ми називали прибиральницю в нашій школі, яка час від часу давала нам з однокласниками 10 рублів і просила купити в магазині "Подарки" одеколон "Лаванда", що коштував 8 з чимось. Її в тому магазині вже добре знали, тому одеколону не продавали.

Ближче до вечора вона випивала той одеколон і потім відсипалася – десь на "чорних" сходах, що вели у підвал школи. І він неї пахло лавандовим екстрактом і, як нам тоді здавалося, новими піснями Софії Ротару.

А потім минуло багато-багато років – я потрапив в Чернівці, потрапив до музею-квартири Івасюка. Мені дозволили навіть доторкнутися до роялю, за яким було написано "Червону Руту" і багато чого ще.

Цікаво, але один один відомий літературознавець, який в той самий час був у Чернівцях, пам'ятав Івасюка. Вони вчилися одночасно: він – на філфаці, Івасюк – у медичному. І Івасюк, ще юний, який ще нічого не встиг написати, приходив до них в гуртожиток і просив – мовляв, хлопці, ну ви ж філологи, ну допоможіть щось із віршами! Може, порадьте якихось поетів – чи що.

Розгадати причини смерті Івасюка достовірно неможливо.

Але можна спробувати прослідити цікаву закономірність.

В поліетнічних імперських державах абсолютним інноватором може бути лише представник "титульної" імперської культури (якщо він є творцем імперської культури, але не належить до імпероутворюючого етносу, це всіляко підкреслюється – як з Гоголем чи Ференцом Лістом).

Представнику "нетитульної" культури доводиться лише "танцювати гопака", себто займатися розвитком рідної етнічної культури, не виводячи її на універсальний рівень, або відтворювати на місцевому ґрунті культурні схеми, створені в контексті "титульної" культури.

Якщо в контексті "нетитульної" культури раптом з'являється інноватор, який підносить її (в якійсь галузі) вище за "титульну", в такої людини автоматично з'являються серйозні проблеми.



І це логічно, оскільки це є механізмом захисту імперської державності – "титульна" культура, "титульний" "Soft Power" мусять бути найкращими, найкрутішими, найцікавішими. А якщо не так, тоді чому столиця саме у Москві / Санкт-Петербурзі (Лондоні, Парижі, Відені), а не у Києві, Едінбурзі, Марселі, Будапешті, Львові?

Чи можна виявити якусь закономірність у тому, як "зачистили" свого часу, скажімо, Леся Курбаса або "злили" Довженка і багатьох інших? І чи можна саме в цій логіці шукати відповіді на загадку гибелі Володимира Івасюка – навіть не уявляю.

Якби Івасюк наслідував би "Самоцветов" чи "Поющие гитары", тоді одна справа. А так – якийсь "бандерівець" раптом став мегазіркою – і не лише у себе на "бандерівщині", а в усьому Радянському Союзі.

(Підкреслюю: це не моя версія, це припущення щодо механізмів функціонування "Soft Power" у великих державах. Питань значно більше, ніж відповідей...)

Отже, пропоную згадувати улюблені пісні Володимира Івасюка.

У мене немає одної-двох улюблених, але серед тих, які найбільше вражають:

"Не знаю я, чи знов сюди прийду, та залишаю замість себе Ті квіти, що зірвав в саду Для тебе" (хоча до цієї пісні Івасюк написав тільки слова, а музику – Валерій Громцев – це мало хто знає)

"Я піду в далекі гори".

"Я до моря вийшов – море спить".

"Пісня буде поміж нас".

"Балада про дві скрипки".

Танго "Повір очам".

Танго "Не стань печаллю на моїй путі".

Балада про мальви.

"Нестримна течія" ("І тепер не знаю, як забути, Те, чого ніколи не було").


Ну і, звісно, його, можливо, найгеніальніша пісня "І лиш любов цвіте один єдиний раз".

А ЩО ЛЮБИТЕ ВИ?







А ось і легендарний фільм-мюзікл "Червона рута" (1971).

Пісню "Намалюй мені ніч" (не Івасюка, а Мирослава Скорика) (34:04) обов'язково треба подивитись Альоні Бондаренко – це ж абсолютно джазова композиція (хоча за структурою це танго+босанова).


powered by lun.ua
Коментарі — 37
Gleb S _ 02.10.2011 18:56
IP: 77.247.20.---
12345
Alex Misyura _ 13.04.2011 21:14
IP: 93.75.220.---
yava:
Хочу відповісти на питання, що ж саме мені подобається з творчості Івасюка. Зразу ж скажу, що майже все.
Та все-таки для себе я виділяю такі речі:
1. "Червона Рута", в виконання "Смерічки" з солістами В.Зінкевичем та Н.Яремчуком.
Майже це ж виконання звучить в фільмі вище.
2. "Я піду в далекі гори" – Т.Чубай і "Плач Єремії"
3. "У долі своя весна" у виконанні білоруського ВІА "Пісняри"
Колись чи то у кінці 1974 чи на початку 1975 на УТ пройшла передача з Івасюком, і він виконав у власному супроводі на роялі "У долі своя весна". Здається, тільки-но написав тоді. Кращого виконання я не чув. Тоді записав на магнітофон, але плівка не збереглася. Цікаво, чи може в когось є? Бо жодні мої спроби знайти цей запис результату не дають.
Гоцка _ 07.03.2011 09:41
IP: 77.126.10.---
Доля Володимира Івасюка проглядається в його журливому погляді, а ми – його сучасники – пам"ятимемо до кінця днів своїх нашого побратима. Ба Альону Бондаренко може досить згадувати тут, не заслуговує вона на це, а ще у нашому селі кажуть, що у таких "сто пудів диму в голові". Хай літає на своєму легкому десь.
Peyto _ 07.03.2011 02:29
IP: 95.135.199.---
А що Назарій Яремчук – згас за лічені дні так, що не могли відразу встановити діагноз. При тому швидко поховали без розслідувань і т.д.
Також велика імовірність, що отруїли. В КГБ у них там розроблені такі отрути, що, наприклад, при контакті з обробленою кульковою ручкою, призводить до серцевого нападу на наступний день.

Судоплатова (українець з Мелітополя), вбивцю Євгена Коновальця, засудили по процесу над Берією за звинуваченням, що брав участь у експерементах з такими секретними отрутами над живими людьми.
Так що робимо висновки.
Peyto _ 07.03.2011 02:07
IP: 95.135.199.---
Пару років тому по 5 каналу транслювали журналістське рослідування обставин його смерті під назвою Ідеальне вбивство. За офіційною версією – самогубство через нещасливе кохання. Показували якусь харківянку, яка в інтерв'ю розказувала, що в них там щось не склалося. Рідні, близькі і колеги наполягали, що Володимир абсолютно не виглядав на того, хто здатний таке собі заподіяти. Крім того, мав купу планів і зобов'язань.
Судмедексперти свідчили, що дійсно труп може стільки провисіти на відкритому повітрі і зберегтися в такому стані. Головне нестикування (як розповідали спеціалісти, які брали участь у першопочатковому складання протоколу) – яким чином можна залізти на гілку (досить нетовсту і з землі не дістати (в лісі)), замого себе завісити на ремені від штанів і при тому!!! не забруднитися і не набрати кори під нігті.
Ще одне – пропав безвісті в щільному графіку справ не сповістивши навіть рідних, чого ніколи не було раніше.
Коротше, КГБешні душогуби забрали в українців цей діамант.
dospivajemos _ 06.03.2011 09:18
IP: 95.132.45.---
Абсолютно з цих же позицій зазаначена особлива роль російської літератури в концепції літературної освіти і перейменований предмет зарубіжна література на світова література. І в концепції мовної освіти українській мові відмовлено в загальнокультурному контексті. Що це, як не реанімація імперського впливу? То ж Ви абсолютно праві, що "В поліетнічних імперських державах абсолютним інноватором може бути лише представник "титульної" імперської культури (якщо він є творцем імперської культури, але не належить до імпероутворюючого етносу, це всіляко підкреслюється – як з Гоголем чи Ференцом Лістом).
Представнику "нетитульної" культури доводиться лише "танцювати гопака", себто займатися розвитком рідної етнічної культури, не виводячи її на універсальний рівень, або відтворювати на місцевому ґрунті культурні схеми, створені в контексті "титульної" культури.""
mix_ko _ 06.03.2011 07:00
IP: 93.74.15.---
баринДД:
И было бы гораздо лучше. если бы наци его смерть не экслуатировали в своих интересах. Хоть его не трогайте. Не было у Володи разногласий с властями. Наоборот, после первой депрессии, его восстановили в консерватории... У его могилы на Лычакове почти всегда есть люди. Правда, памятник?... Лучше бы О*Хара открыл счет, объявил конкурс на проект памятника. Собрали, и поставили красивый памятник...
***
Скотина!
passer_by _ 05.03.2011 23:48
IP: 95.132.252.---
п. Окара, дякую, що згадали Івасюка.
Серед моїх улюблених:
"Я до моря вийшов – море спить".
"Пісня буде поміж нас".
"Нестримна течія"
львів-750 _ 05.03.2011 23:28
IP: 178.210.143.---
0rion3:

Здесь ответ всем тупым шароварщикам.
Ум... долг... ответственность... талант – хрен его знает какое слово – но оно не имеет границ, в том числе и генетических, не говоря о национальных.

... понять такое для блага... или не понимать для собственной тупости.../QUOTE]

___ А українці завжди добре працювали "варягами" – ось і відповідь.

Лише особливі проявляли себе в Україні...які якості для цього були потрібні – ось де запитання, яке не має відповіді.
sergm _ 05.03.2011 23:12
IP: 93.73.134.---
Бондаренко – нащадок Свирида Петровича Голохвостова, для неї головне заплювати все українське, а в культурі, байдуже, музиці чи літературі, вона тямить як свиня в апельсинах...
yava _ 05.03.2011 21:27
IP: 212.86.255.---
Хочу відповісти на питання, що ж саме мені подобається з творчості Івасюка. Зразу ж скажу, що майже все.
Та все-таки для себе я виділяю такі речі:
1. "Червона Рута", в виконання "Смерічки" з солістами В.Зінкевичем та Н.Яремчуком.
Майже це ж виконання звучить в фільмі вище.
2. "Я піду в далекі гори" – Т.Чубай і "Плач Єремії"
3. "У долі своя весна" у виконанні білоруського ВІА "Пісняри"
0rion3 _ 05.03.2011 21:10
IP: 95.134.65.---
львів-750:
___ Які пісні...Бітлз нехай сховається. Не вміємо ми своє пропагувати.
Андрій Окара – політичний філософ, експерт (Москва).
Закінчив юридичний факультет Московського державного університету, захистив дисертацію з проблем політико-правових ідей російського консерватизму ХХ століття.
Сфера практичних інтересів охоплює політичні науки, соціальну філософію, геополітику, теорію цивілізацій.
Живе і працює в Москві.

Россией всегда управляли варяги, Катька, говорят, вообще была немкой.

Здесь ответ всем тупым шароварщикам.
Ум... долг... ответственность... талант – хрен его знает какое слово – но оно не имеет границ, в том числе и генетических, не говоря о национальных.

... понять такое для блага... или не понимать для собственной тупости...
slva _ 05.03.2011 20:35
IP: 178.137.129.---
Василий Ветров:
Лживый урод и провокатор, когда ты уже свалишь с России на историческую родину?
Тогда прийдется 70 процентов Москивичей уезжать.Кто же работать (и думать) за вас будет.
Нічлава _ 05.03.2011 19:27
IP: 178.93.131.---
Дякую, Андрію!!!! Слава Івасюку!!!!

Як на мене найкраще виконанння пісень Івасюка налеєить гурту Плач Єремії http://www.youtube.com/watch?v=efWFRBlHMU0
sivta _ 05.03.2011 19:00
IP: 94.178.35.---
Поглянь – усе навколо зацвіло, Ясна вода і сонце золоте. Цвітуть гаї, цвіте густе зело, – Чому ж любов так довго не цвіте? Так довго... Приспів: В ріку перероста дзвінкий ручай, Журбою розквіта гірка печаль, Та ранок сонцем кожен день цвіте для нас, І лиш любов цвіте один-єдиний раз. Стрімка ріка загубиться в морях, Журбу розвіють радощі весни. Минеться все, але любов моя Не зронить цвіту навіть восени. Не зронить...
львів-750 _ 05.03.2011 17:42
IP: 178.210.143.---
___ Які пісні...Бітлз нехай сховається. Не вміємо ми своє пропагувати.
Kether _ 05.03.2011 15:59
IP: 109.86.42.---
Йому було 30 років, коли його вбили...
Сергію Єсеніну було 30 років, коли його вбили...
....................................
...
.
Kether _ 05.03.2011 15:57
IP: 109.86.42.---
Вічна пам'ять!
YM _ 05.03.2011 13:46
IP: 93.75.144.---
Андрій Окара:
А ЩО ЛЮБИТЕ ВИ?
Вибачаюсь, сплутав адресата.
Мабуть, не буду дуже оригинальним, але вважаю, що "Черввона рута" – все ж таки найкрасивіша мелодія В.Івасюка.
YM _ 05.03.2011 13:44
IP: 93.75.144.---
Василий Ветров:
А ЩО ЛЮБИТЕ ВИ?
Мабуть, не буду дуже оригинальним, але вважаю, що "Черввона рута" – все ж таки найкрасивіша мелодія В.Івасюка.
Sasha Zhdanov _ 05.03.2011 13:44
IP: 178.95.146.---
А кто "сливал" Довженко? Он жил припеваючи и умер своей смертью, несмотря на пелюровское прошлое.
YM _ 05.03.2011 13:38
IP: 93.75.144.---
Василий Ветров:
Лживый урод и провокатор, когда ты уже свалишь с России на историческую родину?
И откуда столько злости? Впрочем, она Вас и погубит...
Barhat _ 05.03.2011 12:52
IP: 212.80.49.---
Андрію, велика Вам подяка
sivta _ 05.03.2011 12:46
IP: 94.178.35.---
Большущее спасибо за видео,если бы Швец слушал по УТ-1 такие песни, он бы никогда не сказал " теляча мова", восхищаюсь мягкостью и мелодичносью украинского языка, а служба на мове звучит божественно,возвышенно. Еще очень нравилось трио Маренич.
Патсо _ 05.03.2011 11:44
IP: 195.93.160.---
Спасибо.
Корупція1296 Україна та Європа1068 Aтака Путіна1189 тітушки19 Уряд реформ392
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter