В Вальпургієву ніч Україну доб'ють, або Сланцевий газ в обмін на Трубу? (оновлено)
Таке враження, що Україну ось-ось прихлопнуть одночасно з двох боків – російського та західного.
Тобто йдеться про дабл-кінець, після якого Україна безповоротньо перетвориться на чорну зону, яка вже ніколи не зможе жити щасливо та повноцінно.
Отже, сьогодні я нічого не стверджую – лише ставлю питання.
Питання N1.
Чому спочатку проти видобутку сланцевого газу в Україні були усі – окрім тих, хто в долі? А потім якось так поступово всі публічні політики потихеньку почали "забувати" про це та з'їжджати з теми? Лідери опозиції тепер – або відверто "за" сланцевий газ, або мовчання (яке в даному випадку є згодою).
Питання N2.
Чому з російського боку немає ніякого движняка щодо розробки в Україні сланцевого газу? Чому дивляться крізь пальці? Адже рульовий Газпрому Міллер – це та людина, яка отримує великі проблеми від голови держави за те, що вони свого часу заспокоїлись і прогавили "сланцеву революцію". Єдина людина, яка публічно і, як вважається, за російські гроші намагається в Україні робити вигляд, що він проти сланцевого газу (кум одного президента), насправді скоріше переконує в зворотньому. Колись Бродський сказав: "Если Евтушенко против колхозов, то я за". Так і тут: "Якщо М. проти сланцевого газу, то ми за", – починає думати дуже велика частина українських нормальних людей.
Питання N3.
Чому Європа спочатку була радикально проти російсько-українського двостороннього газового консорціуму (і, відповідно, проти того, аби Газпром заволодів би українською ГТС)? І не проти трьохстороннього – за участі російської, української та об'єднаної європейської сторін. А тепер Європа – взагалі не концентрується на українській "трубі"? Чому? Тобто тепер Європу не лякає те, що лякало раніше, а саме – що Газпром може трубою заволодіти? Ну та й добре, Бог з ними. Але чому тепер так?
Питання N4.
Таким чином, чи можна погодитись з припущенням, що Росія в особі Газпрому та Захід – не виключено, що в особі відомої корпорації "Ш", уклали домовленість під кодовою назвою "Сланцевий газ – в обмін на "трубу"? Тобто Захід погоджується, що "труба" буде контролюватись Газпромом (а то й належати йому). А Газпром погоджується, що західні корпорації видобувають в Україні сланцевий газ.
Чи це все перебільшення?
На цьому тлі особливо доречною є смерть каналу ТВі та травневі "свята".
Українське суспільство так і не помітить, як Україні ось-ось зроблять те, що тітки навесні роблять особливо гомінливим котам. Зурабов сказав, що Україні двохсторонній консорціум не вигідний. Але хто ж їх, українців стане питати? Фракція бандюків і потрошил у Раді та залякані нею "тушки" й комуністи проголосують як треба. І українців – цілим народом – здадуть на туші на світовий м'ясокомбінат.
А які ваші версії?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.