ПОРЯДОК ДЕННИЙ: ЩО РОБИТИ НА МАЙДАНІ ЗАРАЗ (12 вчинків задля Перемоги)
Те, що бандюки злили Вільнюс, – пряма підстава для переходу від неполітичного Майдану до Майдану політичного, від громадської акції до політичного протесту, від гасла "Підпиши!" до гасла "Зрадників – на палю!" та "Банду геть!".
Зараз єдиний переможний сценарій – висунення ПОЛІТИЧНИХ ВИМОГ, ПОЛІТИЧНИХ ГАСЕЛ, ПОЛІТИЧНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО. Прямо 29 листопада увечорі.
Усі, хто після 29-го відстоює неполітичний характер протесту, – це "противсіхи", які у 2010-му вже привели до влади ОЦЕ ЩАСТЯ. Сьогодні цей етнічний білорус з Донецької агломерації перетворив Україну на "політичну Білорусь".
Очевидно, що Юля в нинішній ситуації звернулася б до нації з вимогою загальної політичної мобілізації.
Коли на Майдані та його околицях збереться не менш як 400 тис чоловік (і побільше не-студентів), серед яких кілька тисяч – мужиків нехилого десятку, слід радикалізувати вимоги. Бо 400 і більше – це РЕВОЛЮЦІЯ, це та сила, що здатна на ДІЇ ІСТОРИЧНОГО МАСШТАБУ.
Вимагати від президента відставки кабміну – безглуздо і навіть шкідливо. Слід розуміти, що Азар – найменше зло, особливо якщо його порівняти з "прем'єром від ВВП" Медчуком чи прем'єром "від Сім'ї стоматологів" Арузовим. Азар – не центр і навіть не учасник прийняття рішень. Його відставка – це громовідвід. Зараз – не 1990 рік і Азар – це не "масон-Масол".
Вимагати розпуску ВР означає знищення ЄДИНОГО ЛЕГІТИМНОГО на даний момент вищого органу державної влади (якщо вважати два інших нелегітимними). Його розпуск саме зараз означатиме пряме президентське правління (уявити яке можна за фільмом "Холодное лето 53-го") та вибори в кінці 2014 чи в 2015 році у форматі 2004-го. Проте, нові вибори до ВР можуть стати актуальними і найближчим часом, але поки що ВР вкрай потрібна для легітимізації дій Майдану.
Ну а вимагати зараз зміни влади – шляхом президентських виборів у 2015 році – все одно, що звертатись по допомогу до марсіан.
Зараз (29-го, 30-го та 1-го) доречно робити:
1. Вивести на Майдан 400 і більше тисяч, бажано – людей середнього та старшого віку. З них кілька тисяч – нехилих організованих парубків (але, звісно, не тітушок-гопників).
2. Утворити на Майдані ТИМЧАСОВИЙ КОМІТЕТ – з народних депутатів як носіїв легітимності високого рівня, а також політичних та громадських активістів (усього – чоловік з 50).
3. Проголосити на сцені Майдану "народний імпічмент" – бажано, за присутності іноземних послів.
4. Об'явити поза законом "головного українця" та найвищій орган виконавчої влади – разом з усіма міністерськими "силовиками".
5. Обрати на Майдані за участі всіх майданників та всіх опозиційних депутатів ТИМЧАСОВИЙ ОРГАН (12 чоловік) як вищий інститут держвлади та УРЯД НАРОДНОЇ ДОВІРИ (16 чоловік – за кількістю міністерств). ПРОВІДНИКІВ Тимчасового Органу може бути 3 чи 5.
6. Звернутись з ЗАЯВОЮ ПРО ВИЗНАННЯ Тимчасового Органу до урядів, парламентів та президентів країн ЄС, США, РФ, до Ради Європи, ООН та інших наднаціональних інституцій.
7. Оголосити вибори гаранта, призначити позачергові вибори ВР. Прийняти рішення про скликання Конституційних Зборів.
8. Не допускати анархії, проголосити на Майдані створення народних дружин для охорони громадського порядку. Мобілізувати партактив опозиційних партій на місцях. Не допустити сепаратистських акцій та утворень (на кшталт Сєвєро-Донецька).
9. "Втопити" тітушок у проявах народної любові (затягати до дискусій про справедливість, пригостити чаєм та бутербродами, пояснювати, що ті, хто їх найняв, – бандюки, узурпатори, бєспрєдєльщікі та погані люди).
10. Знайти легітимний та законний формат для найскорішого звільнення леді Ю.
11. Створити і оголосити на Майдані план-стратегію (принаймні, принципи та основні засади) подальшого розвитку країни на коротку та середню перспективи.
12. Звернутись за благословенням дій до голів християнських церков, що діють в країні.
P.S.
Автор досить складно і не по-чорно-білому ставиться до того, що зараз прийнято називати "євроінтеграцією". Але зобов'язується поділитися своїми думками з цього приводу не зараз, а після перемоги – над бандюками та бандитською реальністю.
P.P.S.
Усі обставини, імена людей, посади, назви органів та місцевостей є вигаданими. Будь-який збіг з реальними обставинами і реальними людьми є випадковим.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
