РЕПРЕСІЙНИЙ КАРФАГЕН БАНДЮКІВ МУСИТЬ БУТИ ЗРУЙНОВАНИМ! (опозиціонерам, що йтимуть на шоу Шустера та ін.) (ОНОВЛЕНО!)

Україні ніколи не щастило з владою.

Але з опозицією теж не дуже й то щастило.

Нинішня опозиція, себто народні депутати з фракцій "Батьківщини", "Удару", "Свободи", а також близькі за поглядами позафракційні, а також навколополітична частина політичного класу (політтехнологи, політичні журналісти, політичні лобісти), в умовах нинішньої революції виконують насамперед посередницькі, сервісні та організаційні функції: стають грудьми перед "беркутом", розставляють на Майдані намети-приймальні свого імені, намагаються очолити Майдан, але той живе за своїми законами і люди звідти ну дуже роздратовані нерішучістю вождів. На жаль, опозиціонерами не осмислена та функція, яку б вони могли ефективно виконувати: бути "політичним інтерфейсом" протесту – представниками Майдану і всього громадянського суспільства перед владою. Як єдине ціле, опозиція відстає од Майдану і ревнує його до майбутнього – підозрює, що в недалекому майбутньому саме ці люди – хай поки що маловідомі, не зорганізовані, але енергійні, відчайдушні та креативні, посунуть її на електоральному полі.

Революційних функцій (повалення режиму, створення паралельних органів влади) та смислотворчих за опозицією на цій революції не помічено (окрім контролю сцени Майдану та того, що з неї говориться та співається). Також опозиції не вдалось впоратись з функцією мобілізації людей на Майдан зі Сходу України (в 2004 році "східняків" на Майдані було помітно більше).

Але зараз не про це.

Опозиція – це дуже різні люди. Когось особисто я люблю та поважаю, з кимсь – дружу, когось – вважаю людиною з майбутнього, когось – хитрим заробітчанином. Хтось здається мені надзвичайно розумним та компетентним, хтось – одновимірним. Хтось – кинув мене на гроші.

Але зараз усім вам, усій опозиції, треба створити міцний щит захисту для усіх протестантів.

Влада використовує цинічну технологію: по одному висмикує активістів протестів (особливо в регіонах) і втихаря "гасить" та репресує їх – поки ніхто не бачить, поки усі гальмують, мовчать, не помічають або не звертають уваги. Проти когось заводять кримінальні справи, чийсь бізнес тупо "потрошать", когось звільняють з роботи, виганяють з інституту, залякують, психологічно чи адміністративно тиснуть.

Отже, на шоу "Шустер", на усіх інших популярних телевізійних та радіошоу, куди вас, представників опозиції, запрошують, треба використовувати стратегію солідарного захисту. Згадайте легендарне "Один за всіх і всі за одного". Римський полководець та державний діяч Катон Старший усі свої промови у сенаті завершував фразою: "Carthaginem esse delendam", себто "Карфаген мусить бути зруйнованим".

Приблизно з такою ж настирливістю опозиційні депутати-публічні спікери повинні починати свої виступи на ток-шоу з оприлюднення хоча б одного конкретного факту – як влада розправляється з активістами протесту. Приміром, так: "Шановний ведучій, перед тим, як відповісти на ваше питання, хочу звернути увагу всіх глядачів (слухачів) на факти зловживання владою та політичні переслідування проти громадських активістів. В такій-то області такі-то громадяни притягнені до кримінальної відповідальності за те, що на мирній демонстрації несли перевернуті портрети президента та прем'єра (власники такого-то ресторану отримали "наїзд" податкової за те, що привезли машину з гарячими обідами на Майдан; директор такої-то агрофірми отримав "наїзд" з районної санслужби за те, що подарував на Майдан кілька мішків гречки та діжку меду). Ось моє депутатське звернення – щодо перевірки законності діяльності прокуратури (податкової, санслужби) стосовно цього випадку. Ганьба політичним розправам з мирними громадянами! Рано чи пізно усі чиновники, що перевищують свої повноваження та виконують злочинні накази нелегітимної влади, предстануть перед законом! А тепер я відповім на ваше питання".

Інший опозиціонер – розповідає про інший факт зловживання. І так – щоб жоден факт свавілля та репресій не залишився б невисвітленим.

І не слід боятись, що опозиціонерів перестануть звати на рейтингові ток-шоу, бо усі ЗМІ борються за рейтинг. А шоу, в якому без опозиціонерів між собою дискутують Олена Бондаренко, Вадим Колесніченко та нова ток-зірка Олег Царьов, навіть на сухарі для ведучих не заробить.

Можливо, опозиції варто було б створити централізовану базу даних усіх скривджених владою за допомогу Майдану в Києві та майданам в регіонах. Тільки в такий спосіб, коли головною технологією стане солідарність та координація зусиль усіх живих душ, можна відбити атаку бісівського війська, а потім – народити нову країну. Саме таке братське ставлення до незнайомих, але близьких за духом людей може стати підмурком тої України, про яку всі мріють: Україна – як солідарність усіх живих душ – проти "тітушек", тобто тих, в кого душа вмерла, завмерла, заснула чи навіть ніколи не народжувалась.

Бо нову країну здатні заснувати лише люди з живими та прекрасними душами.



P.S.

Ще раз повторюю технологію ноу-хау.

1. В межах Штабу національного спротиву створити групу (центр), яка б займалась збором, перевіркою та систематизацією інформації про факти морально-психологічного, фізичного, юридичного, адміністративного насильства над активістами та жертвувателями Майдану, над учасниками протестів (можна зробити на основі Координаційного центру правової допомоги). Залучити кілька менеджерів та юристів (можливо, з помічників депутатів), створити сайт (бажано), кул-центр (якщо кількість звернень виявиться надто великою) або просто контактні телефони – для звернень скривджених. (Бажано, щоб в акції на паритетних засадах взяли б участь представники усіх трьох опозиційних партій та фракцій.)

2. Максимально широко розповсюдити інформацію про проект.

3. Розподіляти ті чи інші перевірені випадки переслідувань серед опозиційних народних депутатів, орієнтуючись на фактор регіональної прив'язки.

4. Кожний факт тиску на людей, який мав місце, підкріпляти однотипним депутатським зверненням у відповідні органи влади.

5. З приводу кожного факту тиску готувати резюме – для оголошення депутатом-публічним спікером на популярних ток-шоу.

6. Кожен факт тримати на контролі і, за необхідності, повертатись до його розголосу або публічно відзвітуватись – як те чи інше порушення прав людини виправлено (звісно, за згоди самого скривдженого чи ображеного).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.