Уроки реальної політики: як влада Казахстану нейтралізує лідерів опозиції.
Незважаючи на 20 років самостійності, суспільно-політичні процеси в країнах СНД проходять за схожими сценаріями. Нюанси залежать від ментальної бази, наявності корисних копалин, та головне – грамотності владних команд.
Вибори Парламенту Казахстану в січні 2012 року обіцяли бути спокійними, результати були прогнозованими, "буйних" по техніці не допустили до балотування. Проте в грудні в Жанаозені спалахнули масові заворушення нафтовиків через невиплати зарплат на відмову роботодавців їх підвищувати. Економічна криза та соціальна напруга збільшує шанси на подібні протести, особливо якщо є черга бажаючих "підпалити рейхстаг" і погратися в керований конфлікт. Протести були розігнані вогнепальною зброєю, загиблих та поранених – десятки. Влада негайно заблокувала доступ до інформаційних сайтів та соціальних мереж, підтягнула війська, арештувала лідерів протестантів та особливо критичних журналістів.
Вибори пройшли під знаком боротьби з терористами, до парламенту крім владної партії пропустили дві типу опозиційні, Захід вибори стримано привітав і висловив готовність працювати з новим парламентом.
Дехто з арештованих признав свою провину і був покараний мінімально, проте грамотні консультанти тут же "перевели стрілки" на реального опонента влади – партію "Алга" опального олігарха Мухтара Аблязова. Сам бізнесмен давно працює в Лондоні, а партія активно втручається у політичні процеси, не мовчали партійці і з приводу Жанаозена. Лідера партії Володимира Козлова звинуватили в тероризмі та арештували вже в кінці січня. В березні прокуратура знайшла ознаки нових приготувань до терактів і звинуватила в цьому керівника охорони Аблязова – Олександра Попова та одного з найближчих соратників бізнесмена – Муратбека Кетебаєва. Ідуть допити та арешти активістів опозиції та критичних журналістів. Знаючи особисто Козлова та Кетебаєва, маю сказати: якщо вони терористи – то я покемон. І це чітко розуміють усі учасники гри та спостерігачі. Проте не в цьому справа.
В принципі, подібні технології мають місце все ширше: колишніх прем'єрів і лідерів опозиційних партій "пресують" від Монголії до Хорватії. Важливі нюанси. Казахстану не заважають це робити іноземні чинники. З одного боку, з 1 січня 2012 року запрацював Єдиний економічний простір з Росією. Казахстанський бізнес досить критично ставиться до змін. Російські митники, крім усього іншого, закрили дірки на китайському кордоні і перекрили мільярдні потоки "контрабасу". Проте політичне керівництво держави продовжує курс на інтеграцію і розраховує на пост Голови Євразійського Союзу для Н.Назарбаєва. Відповідно, Росія підтримає всі дії влади в обмін на таку інтеграцію.
Захід так само стримано реагує на фактичну ліквідацію опозиції – максимум це заява Європарламенту, а до цього органу навіть у серйозних людей в Брюсселі ставлення специфічне: при невеликих зусиллях можна знайти 20 голосів для заяви на в принципі будь-яку тему. В той же час мабуть випадково ще восени 2011 року уряд Казахстану найняв Тоні Блера для консультацій з питань реформ. Важливі реально не 8 мільйонів фунтів гонорару, а нові ліцензії на розробку копалин, які за цей час встигли отримати британські транснаціональні корпорації. І знову співпадіння – лондонський суд в лютому видав ордер на арешт Аблязова та заморозив його рахунки. Хоча з іншого боку – до цього Блер так само консультував Муамара Каддафі, і воно тому допомогло?
Росії важче отримати позитивні оцінки Заходу. Голодування Олега Шеіна та його команди в Астрахані може стати приводом для пониження статусу керівників делегацій на інагурацію Путіна. Але ставки по Росії величезні і простим піаром їх не переб'єш. Український же міжнародний піар явно недопрацьовує. Вчіться у казахів хоча би, бо восени отримаємо і свої Жанаозени, і свої Астрахані...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
