22 жовтня 2013, 09:02

Європейська сторона зацікавлена в підписанні Угоди не менше ніж Україна.

За дискусією "випустить – не випустить" дещо втратився загальний геополітичний контекст підготовки до підписання Угоди про Асоціацію. Нагадаю, що ініціатива "Східне Партнерство" (СХ) була започаткована 5 років тому Польщею та Швецією. Благородна мета всієї програми – привести 6 країн колишнього СРСР (а це, крім України, ще Білорусь, Молдова, Азербайджан, Вірменія і Грузія) – до європейських стандартів. І дійсно, за 5 років багато чого було зроблено для сприяння проведенню реформ та обмінів. Є дещо більш цинічна оцінка мети цієї програми – це розробка системи стосунків з тими, кого ніколи не візьмуть до складу ЄС. Саме тому програма чи її аналоги не поширюються на Сербію чи навіть на Косово – у тих є перспектива членства. Можна також сказати, що СХ повинна зіграти на випередження і завадити Росії створити свій економічний і політичний блок. Саме тому Російська Федерація може брати участь лише у програмах прикордонних обмінів СХ.

Логічним наслідком СХ мають стати детальні Угоди про Асоціацію із кожною країною-учасником. Тут потрібно нагадати, що ініціатор розробки таких угод – не Україна, ми лише по можливості торгувалися за окремі її пункти. Ці угоди мають як економічну складову, так і політичну. Вільнюський саміт планувався як тріумф СХ: підписання першої Угоди про Асоціацію з Україною, парафування трьох угод з Молдовою, Грузією та Вірменією. Проте першим збоєм стала відмова Вірменії, ця країна обрала інтеграцію до Митного Союзу і у Вільнюсі лише оголосить звіт про пророблену роботу. Якщо підписання документу з Україною зривається – це не лише розчарування для українського суспільства, це крах всього "Східного Партнерства". Перші особи Євросоюзу просто скасують свої відрядження до Вільнюса, бюджет Європейської політики сусідства (ENP) на 2014-2020 буде перерозподілений на інші, більш вдалі проекти. До речі, в рамках інструменту ENP планується витратити 16 мільярдів євро за 7 років у 16 країнах. Причому інші 10 країн потребують зовсім інших витрат, аніж адаптація законів до євро стандартів. Для Сирії, Єгипту, Тунісу – потрібна відбудова інфраструктури, гуманітарні акції та постановка систем стримування мігрантів.

Існує версія, що питання Тимошенко з'явилося в списку вимог до України після аналізу потенціалу інших лідерів опозиції. Захід зі свого досвіду чудово знає, що найскладніше вести справи із державами, де влада максимально сконцентрована в одних руках і не обмежена потужною політичною опозицією. Саме тому із шести країн СХ найменше просунулися переговори із Білоруссю та Азербайджаном. Згідно аналізу західних фахівців, інші, окрім Тимошенко, лідери опозиції не є достатньою противагою Януковичу, і тому визволення Тимошенко має врівноважити баланс політичних сил і дозволить проводити класичну політику на їхніх протиріччях.

Звичайно, в публічній площині все подається як боротьба за демократію і проти вибіркового правосуддя, і дійсно дискусії навколо цінностей для Європи є такими ж вагомими, як і технології реальної політики. Обидва аспекти так само представлені і в справі Берлусконі: у масових ЗМІ його карають за пустощі в стилі бунга-бунга, і це формує оцінку суспільства, але обмеження політичних прав реально пов'язане з його суперечностями зі світовими фінансовими колами.

Отже, задля успіху у Вільнюсі і задля долі всієї програми Східного Партнерства – Захід готовий піти на серйозні поступки. Геополітичні інтереси змушують західних лідерів іти на свої взаємозаліки задля переконання тих країн, чиє політичне керівництво ще має сумніви у стратегічній важливості підписання документу з Україною. На одному з турів переговорів нашим сторонам напівжартома передали – "Якщо питання у 200 млн. доларів компенсації збитків – їх можуть швидко привезти у зручній для вас формі, лише не створюйте перешкод для підписання Угоди". Тож можемо ставити у букмекерів на потрібний і Україні, і Євросоюзу результат. А Україна прийме гуманні закони і випустить Тимошенко не лише для виконання умов Заходу, але і для побудови більш справедливого суспільства для нас самих.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...