Мирні варіанти ще є – хоча вже не ідеальні.
Після припинення консультацій кожна із сторін конфлікту перегруповує сили та збирає нові козирі. Влада зробила кадрові перестановки, мобілізує нардепів, стягує техніку, моделює надзвичайний стан. Комбатанти захоплюють обладміністрації та укріплюють барикади. Чи є шанс на повну перемогу однієї із сторін? Теоретично так, проте великою кров'ю. А переможена сторона після спроб реваншу проведе локальні референдуми, доб'ється відділення кількох областей і створення нової квазідержави типу Косово чи Придністровя. Закордон (відповідно, той чи інакший) допоможе. В такому анклаві провідними галузями економіки стануть наркотранзит та контрабанда, хоча для локальних вождів заробітку хватить.
Після пролитої крові та при незагоєних ранах важко вірити в переговори та компроміс, проте вони можливі на будь-якому етапі, лише чим більше крові – тим важче потім повертатися до переговорів. Однак якщо поставити пріоритетом громадянський мир і життя людей – можна вирішити майже всі ті ж завдання, проте не за тиждень боїв, але за півроку політичної діяльності.
Тактичні завдання – життя і свобода для учасників протистояння та для нормальних громадян. Відповідно, Верховна Рада має негайно відмінити прийняті 16 січня закони. Інакше ці закони можна буде застосувати будь-коли. Для прикладу, колишній нардеп І.Марков сидить формально за епізод 7-річної давності. Проект закону про безумовне скасування пакету сумнівних законів офіційно зареєстровано в парламенті за N4007. Символічно, що автори – дев'ять позафракційних депутатів, які в шумі і гамі 16 січня відмовились голосувати руками. Виступ І.Єремеєва на той сесії був достатньо сміливим кроком. Вже після сесії він заявив, що позафракційні ніколи не будуть брати участь у голосуванні в неконституційний спосіб. Якщо разом з позафракційними вся опозиція та ще хоча б кілька десятків регіоналів підтримає скасування (а після заяви СКМ це вже реально) – законопроект буде підтримано.
Наступне – амністія тим хто брав участь у зіткненнях за час формальної дії законів і звільнення всіх ув'язнених. Створення реальної слідчої комісії для вивчення всіх подій і встановлення організаторів. Карати можна лише відвертих кримінальних злочинців чи організаторів злочинів як з однієї, так і з іншої сторони.
Гарантією припинення силових дій може стати лише спільна публічна заява лідерів Майдану та Президента України. Ну, можна ще привезти іноземних посередників, проте останнім часом від них небагато що залежало.
Наступне – системна реформа влади. Політико-правові алгоритми повернення до Конституції зразка 2004 року існують, і процес може стартувати уже негайно. Оскільки всі жаліються на надмірні повноваження Президента – там вони обмежуються на користь парламенту. Оголошуються дострокові вибори Верховної Ради під нові повноваження. На дострокові президентські вибори влада сьогодні не погодиться, розклад по країні зараз не той. Формується новий уряд. Нового Президента обиратимуть уже під менші повноваження.
Дані кроки не вирішать усіх проблем, проте дають шанс на рух уперед. Альтернатива – багаторічний громадянських конфлікт, де програють усі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
