15 серпня 2014, 01:23

Відкриті списки та люстрація – ідеї, які майже спаплюжили.

Значний суспільний резонанс і підтримку викликають два питання, які мала успішно розглянути Верховна Рада України. Проте навряд чи тисячі активістів, які щиро висловлювали свою підтримку гарним термінам "відкриті списки" і "люстрація" розуміли, що насправді офіційно зареєстровано у парламенті.

Законопроект, який чомусь називався "Про вибори народних депутатів (за відкритими партійними списками", пропонував відкрити списки не для виборців, а для партійного вождя. Але ж сама ідея зміни виборчої системи, про яку заявляли всі – від громадських організацій до Президента – полягала в тому, щоби дати можливість виборцю впливати на те, кого саме із партійних пропозицій він хоче бачити в парламенті. Натомість автори законопроекту пропонували списки сформувати на партійному з'їзді (читаємо – на коліні у вождя), першу десятку ніяк не змінювати взагалі (в деяких країнах є така норма для п'ятірки). Кандидатів з'їзд (тобто знову вождь) закріпляє за округами, і зрозуміло що близькі і лояльні будуть прикріплені до виграшних округів, хоча і без того з'їзд визначає черговість кандидатів у списку. І уже після виборів за підсумками голосування у округах з'їзд може змінити черговість кандидатів у списку. Моделюємо реальну ситуацію? Партія "А" має рейтинг 10%, і переважну підтримку у 7 областях. Вождь відбирає 30 кандидатів, які йому лояльні психологічно і фінансово, складає із них вершину списку, їх же закріплює за відповідними округами із відданими партії виборцями, і після виборів ну може їх поміняє місцями між 22-им і 23-им. Вплив виборців на список? Ну може 1-2 депутати-самородки, які випадково переможуть на "дохлих" округах.

А в прикінцевих положеннях автори закону про знущання над відкритими списками пропонують дати право партії відбирати у депутатів мандати без права оскарження в суді. Очікувано законопроект не пройшов, відкритих списків не буде, але краще вже діючі закриті, аніж профанація ідеї.

Схожа ситуація з законопроектом про очищення влади. Після доопрацювань він дещо нагадує листа відомого дядька Федора з Простоквашино. Пропонується очистити владу від тих, хто працював у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 на найвищих державних посадах. Тобто ті, хто по бюрократичним причинам були звільнені 27-ого лютого 2010 року – теж під люстрацію? Взагалі, проект інколи виглядає як бажання зняти з посад 5-10 чоловік, причому в основному в прокуратурі. Решта механізмів – уже і так врегульовано іншими законами, або напряму суперечить міжнародним стандартам, в тому числі рекомендаціям ПАРЄ. Насправді суспільство хотіло би вигнати із влади тих посадовців, хто є відвертими корупціонерами, але поки що їх вина не доведена судом. Тих, хто все життя працює на державній службі, але хизується способом життя явно не за статками. Їх цей законопроект аж ніяк не зачіпає. Ну от, прийняли в першому читанні, а далі – перевибори, і до толку закон доводити не будуть. Хоча шанс є, і питання можна додавити, і до другого читання привести проект у відповідність до реальних запитів суспільства.

Читаємо уважно, не ведемося на гарні назви.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...