Вотум довіри уряду як новий пакт корупційних еліт.
Наближається річниця роботи цього складу уряду, хоча ключові особи працюють в ньому вже майже два роки. Як оцінити діяльність уряду і прийняти відповідні кадрові рішення? Правильна політична оцінка – це співставити програму уряду та її виконання, на основі конкретних кількісних і якісних показників. На жаль, уряд формували фактично без програми, на основі презентації зі слайдами і лозунгами. Оцінити виконання лозунгів важко – вони всі красиві і актуальні. Потім навздогін оголосили, що невід'ємною частиною програми є коаліційна угода. Хоч так.
Пересічний виборець оцінює діяльність уряду на своїми суб'єктивними критеріями – це фактично "індекс холодильника". Відповідна оцінка чітко помітна у рейтингах довіри Уряду та політичній силі прем'єра – згідно опитувань останніх півроку, рейтинги перебувають на рівні статистичної похибки. Експерти можуть оцінювати результати роботи уряду по величині реальної зарплати, показникам ВВП на душу населення чи рейтингам "дуінг бізнес".
Мабуть, найбільш адекватно зрозуміти і оцінити роботу уряду можна за критеріями коруптології, чи як правильно назвати науку, яка би вивчала діяльність примітивних корумпованих систем і організмів. Працюючи в комітеті з питань протидії та запобігання корупції, мені приходиться, на жаль, щодня стикатися із проявами системної корупції та дивитися на кожне рішення уряду через відповідну призму.
Не зважаючи на серйозне падіння економіки і перш за все промислового виробництва, протягом року роботи уряду утряслися всі основні корупційні потоки. Найлегше було забрати діючі схеми попередників, переділ сфер впливу між очільниками нинішньої влади і олігархами проходив більш болісно, із скандалами та зеленими чоловічками. Як результат – залишки економіки були окуповані новими "смотрящими", в долю були включені правоохоронні органи та політики.
Напередодні річниці діяльності уряду кожен із кланів задався питанням – чи в разі зміни уряду він зможе збільшити свої доходи та захопити нові сфери впливу? Результат моделювання у всіх майже однаковий: відгризти щось у конкурентів буде проблематично, ризик втратити те що маєш – реальний, а видатки на кланові війни можуть бути більшими за потенційні прибутки. Тому вже кілька днів звучать натяки щодо того, що великого переділу не буде і всі залишаться при своїх інтересах. 226 голосів за відставку немає.
Для інтересів країни заміна Яценюка на Яресько, Ложкіна чи навіть Саакашвілі не принесла би негайних результатів, бо в суспільстві не презентовано нової, відмінної від чинної, реальної програми і бачення розвитку країни. Якщо вже міняти – то не прізвища вигодонабувачів, країні реально потрібні радикальні реформи в усіх сферах та реальна зміна підходів до роботи у владі.
Тепер же стоятиме завдання пояснити причину вотуму довіри уряду для американських колег та для українських виборців. По-перше, треба якось викрутитися із звітом уряду. Реальний звіт – це порівняння макроекономічних показників, аналіз виконання бюджету за 9 місяців, представлення проекту бюджету-2016 (обговореного, прийнятого і з додатками), розділення об'єктивних факторів і суб'єктивних помилок.
Проте в нашій шоу-політиці акцент буде зроблений на жертвах (цапах-відбувайлах) і реформі структури. В жертву будуть принесені кілька міністрів, директорів держпідприємств і навіть депутат М.Мартиненко. До уряду можуть запросити нових експатів та популярних у суспільстві медіа-персон.
Основний же спосіб відволікання уваги на негодний об'єкт – зміна структури уряду. Під час річного звіту про роботу замість аналізу помилок прем'єр презентуватиме нову структуру уряду. Тобто, знову переставляння ліжок як рецепт підвищення ефективності. Насправді, механічне об'єднання кількох міністерств в одне не дає ні управлінського, ані економічного ефекту. Маленькі міністерства стануть юридично департаментами у великих. Працювати в них залишаться ті самі люди в тих самих кабінетах. Міністри стануть замміністрами і так само сидітимуть у своїх кабінетах. На два місяці встановиться хаос у перепогодженні документів та перепризначенні персоналу. Протягом року діятимуть ліквідаційні комісії, які будуть закривати борги та тримати в штаті декретних працівниць. Єдиний результат – навколо стола засідань на Грушевського сидітиме на 5 чоловік менше, або навіть кількість членів Кабміну залишиться та ж за рахунок введення кількох нових віце-прем'єрів.
Насправді, адміністративну реформу треба проводити шляхом радикального скорочення функцій в кожному відомстві, відміни тисяч застарілих та непотрібних нормативних актів, запровадження електронного врядування, дерегуляції економічної діяльності. Це приведе до серйозного скорочення персоналу і підняття зарплат тим, які залишаться.
Тобто, серед кількох сценаріїв розвитку ситуації в Україні на наступні півроку базовим стає сценарій "заморозка ситуації". Тим, хто приймає рішення, зовсім не хочеться міняти статус-кво. Напруга буде накопичуватись далі. Американці будуть бодатися з росіянами в Сирії. Мінські угоди перенесуть на наступний рік. Народ України знову змушений буде брати відповідальність у свої руки.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
