Боротьба з корупцією: посадки та зачистки.
Інколи громадські платформи та мозкові штурми дають більше ідей та суспільних імпульсів, ніж робота офіційних державних органів. Прогресивна громадськість має максимально чітко відобразити запит суспільства, а вже завданням офіційних установ буде покласти все це на мову управлінських рішень та розпорядчих документів.
Антикорупційний форум цього тижня має оцінити стан корупції в Україні, назвати хто найбільше краде та визначити, що з усім цим робити. Щодо рівня корупції й так зрозуміло – сума розкрадань уже співставна з обсягом державного бюджету, за суб'єктивними оцінками. Хто цим займається – вже називаються перші прізвища та назви фірм-кровосісів, будемо сподіватися, що у нинішній піар-війні вдасться досягти взаємного знищення конкуруючих кланів.
Конструктивним елементом дискусії має стати визначення завдань для зацікавлених у подоланні корупції сторін. Дещо має зробити Верховна Рада – поправити окремі закони про нацагентство з повернення активів, не допустити появи корупційних механізмів при поспішному проведенні податкової реформи. При прийнятті бюджету парламент має закласти достатнє фінансування нових антикорупційних органів. І головне – забезпечити ефективний парламентський контроль за їх роботою, за ходом найбільш резонансних розслідувань. Закон про тимчасові слідчі комісії – має бути в планах на наступну сесію.
Величезні надії покладаються на новостворені органи. Можна порадити Антикорупційному бюро відмовитися від старої хвороби ГПУ – пасивності. НАБУ має провести аналіз та взяти в розробку найбільш корупціогенні установи та держпідприємства: Укрспирт, Одеський припортовий, митницю. Бюро має достатньо оперативних підрозділів та фінансових аналітиків, щоб провести аналіз постачальників та посередників, виявити корупційні схеми, та оперативним шляхом довести корисний інтерес конкретних посадових осіб. Підставою для проваджень можуть стати свідчення тих же М.Гордієнка, В.Наливайченка чи К.Лікарчука, вони готові надати документи та свідчення. Якщо НАБУ буде шукати приводи для того, щоб не відкривати провадження – "нехай цим займається Генпрокуратура", "не було офіційної заяви від потерпілого", "не було наказу зверху" – то не буде ні результатів, ані довіри.
Попри спроби махінацій, в новому році запрацює Національне агентство з питань запобігання корупції. На агентство навішали безліч функцій, проте основний виклик для нього – навчити систему контролювати видатки посадових осіб і відповідність способу життя офіційним доходам. Поки що з цим страшна проблема. Заявлена майнова люстрація провалилася через відсутність методичної бази. Якщо по біографічній люстрації звільнили кілька сотень осіб, то по майновій – добре якщо одиниці. Формально чиновники рівень за рівнем проходять таку перевірку, але вся мета обох сторін (перевіряючих та перевіряємих) - як написати гарні папірці про те що все коштовне майно орендоване за 1 гривню, більше папірців – чистіша... люстрація. Кричущий приклад провалу кампанії за чистоту доходів – призначення старих нових прокурорів. Критерій відповідності способу життя рівню доходів взагалі не застосовувався, і в результаті сотні старих прокурорів призначаються на ті самі посади, і з почуттям перемоги на подарованих "мерседесах" роз'їжджаються до орендованих маєтків. Один з найближчих індикаторів вирішення проблеми нетрудових доходів – призначення держсекретарів згідно до нового закону про держслужбу. Ці посади мають виключно важливі повноваження, включно з призначенням директорів державних підприємств. Тому при відборі держсекретарів фактор майнової корупційної чистоти має бути вирішальним, і це спільне завдання і Нацагентства, і Комісії вищого корпусу державної служби.
Закликаю експертів та політиків до предметної дискусії та чітких рекомендацій напередодні антикорупційного форуму та на ньому. А потім – до кампанії громадського тиску на корупціонерів та на офіційних борців, для досягнення максимального результату.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
