Майнова люстрація провалилася
Широко відома кампанія по люстрації мала на меті дві мети: позбавити влади соратників Януковича та розігнати із влади корупціонерів. Відповідно, закон передбачав два головні види люстрації: біографічну та майнову. Біографічна – перебування на певному переліку посад за часів президенства Януковича. Цей підхід викликав критику Венеційської комісії, проте провести кампанію було просто, тлумачення були однозначні, в результаті в реєстр люстрованих попало вісім сотень осіб, на звільнені посади зайшли нові люди, хороші і різні.
Дещо важче пішла справа з майновою люстрацією. За майже два роки кампанії люстровано аж... десяток осіб. Так, на моє депутатське звернення Генеральна прокуратура в січні 2016 року повідомила, що в центральному апараті проведена люстраційна перевірка півтора тисяч співробітників, звільнення не проводилися через відсутність підстав. Почата перевірка в обласних і місцевих прокуратурах, перевірено 7 тисяч осіб, звільнено – двоє.
На подібне звернення СБУ повідомила про завершені 5770 люстраційних перевірок, звільнено нуль осіб. Тобто, спосіб життя всіх інших відповідає задекларованим доходам. Ну, всі пам'ятають сюжети програми "Схеми" про автопарк співробітників центрального апарату та реакцію посадових осіб?
Причини провалу майнової люстрації – як суб'єктивні, так і методичні. Проведення майнової люстрації визначено ч. 8 ст. 3 закону "Про очищення влади", який вимагає перевіряти лише відповідність даних декларації даним у державних реєстрах. Тобто – перевіряються цифри і коми у заповнених деклараціях, і ці дані звіряються з даними реєстру нерухомості, даними Державної фіскальної інспекції, земельного кадастру тощо. Якщо корупціонер акуратно заповнив декларацію – він легко проходить люстрацію. Якщо він декларує, що не має майна і бідний як церковна миша, а при цьому їздить на роботу кортежом з охороною і має маєток розміром з пів-Межигіря – ОК, якщо все це майно записане на підставних осіб.
Маючи такий закон, не дивно, що органи влади поставилися до його виконання буквально і формально, і закрили очі на невідповідність способу життя офіційним доходам. Мабуть не варто було і оголошувати, що закон допоможе вигнати корупціонерів із влади.
Нова надія на вирішення цієї ж проблеми – Національне агентство по запобіганню корупції, яке має перевіряти офіційні декларації і колупатися в електронній базі таких декларацій. Проте, треба бути свідомими, що перевіряти вони будуть знову ж таки правильність цифр і ком, а не реальний спосіб життя. Відповідність витрат доходам перевіряти можна буде вибірково, проте методик немає і вони не будуть досконалими. Всі спроби довести, що якщо посадова особа ночує більше ніж 180 ночей протягом року в чужому будинку, то це вже його будинок – виглядають наївними і неправовими. Тобто, НАЗК реально буде карати тих, хто задекларував своє майно, але допустив помилок у метрах і датах, а не тих, хто показує прочерки і все записав на підставних осіб.
Єдиний спосіб тотального контролю видатків – надати суперповноваження "Великому Брату", тобто тотальний контроль з боку державних органів. Це передбачає декларування ВСЬОГО майна і ВСІЄЇ готівки ВСІМА фізичними особами країни. Таким чином, потім не можуть взятися нізвідки нові кошти і майно. До того ж часу – все можна списати на матрасні заощадження, сімейну допомогу і інші законні механізми. Чи готове суспільство надати суперконтрольні повноваження цій владі? Наступній подібній владі? Навряд чи, загрози вибіркового підходу, шантажу та корупції є більшими, аніж можливі вигоди.
Інший підхід – амністія капіталів, і відповідні законопроекти вже включені до порядку денного сесії. Передбачається сплата одноразового податку 1% на легалізовані капітали до 1 млн доларів, і 5% на суми від 4 мільйонів. Нові корупціонери планують легалізувати вкрадені гроші через підставних осіб і вкласти їх у покупку маєтків і приватизацію підприємств. Пакет законів також неоднозначний і потребує дискусії в суспільстві.
Що залишається? Хоча би не призначати на нові посади осіб, які не можуть пояснити походження своїх статків. Позитивний приклад – набір прокурорів до антикорупційної прокуратури. Конкурсна комісія відмовила багатьом серйозним кандидатам, які доводили, що користуються будинками і автомобілями своїх родичів, а самі декларують копійки.
Призначаємо новий уряд – давайте не призначати тих бомжів, у кого все в оренді "за одну гривню в рік". Призначає Президент голову ОДА – нехай подивиться на довідки різних органів про реальні і декларовані статки. З 1 травня вступає в дію новий закон про державну службу, будуть призначатися державні секретарі в міністерства. Так само, критерій відповідності задекларованого майна реальному способу життя має бути важливим для комісії Вищого корпусу державної служби.
Вимога Радикальної партії щодо проведення нових конкурсів на всі посади в прокуратурі і судах – дає можливість якраз застосувати реальні механізми майнової люстрації. І не призначати корупціонерів на ці ж посади.
Шлях ускладнення даних в декларації, щоб усі робили помилки і всі страждали – він хибний і лише плодить корупцію, а не бореться з нею.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
