На антикорупційному фронті все запущено.
Розпад коаліції та битви за нового прем'єра супроводжуються загостреннями і на антикорупційному фронті. Тим більше, що наближається час перших оцінок роботи НАБУ, є шанс все-таки запустити НАЗК, електронні декларації можна зробити нормальними під прикриттям безвізового режиму, а бродячий антикорупційний рух збирає повні зали – боротьба з корупцією залишається модним і популярним трендом.
Вчора відбулося засідання антикорупційного комітету парламенту, присвячене виконанню закону про очищення влади. Як виявилося, борці з люстрацією місцями перемагають борців із корупцією. Навіть біографічну люстрацію умільці намагаються обдурити, і десятки посадовців, які прямо підпадають під дію закону, продовжують працювати на відповідальних посадах. Особливо показовою є ситуація в столиці України – місті-герої Києві, де недолюстровані особи очолюють МВС, міську прокуратуру та фіскальну службу. Це прекрасне угрупування працює як в останній день, благо що навіть в часи кризи в столиці є що перерозподіляти. І працюють ясно не на себе, в такій підвішеній ситуації вони печуть пиріжки кому потрібно, дякуючи за кожен день перебування на посаді. Звільнити їх до речі досить просто, виконавши пряму норму закону, але суб'єкти призначення з дивних причин того не роблять.
З майновою люстрацією ще гірше – за два роки звільнено з посад 111 чоловік, і то виключно за помилки при заповненні декларацій. Чинна інструкція Мінфіну вимагає при проведенні майнової люстрації перевіряти виключно відповідність відомостей декларації офіційним державним реєстрам. Законність джерел походження статків і відповідність способу життя доходам – перевіряти не потрібно. Антикорупційний комітет вимагає від Уряду все-таки затвердити нову інструкцію, і нардепи готові долучитися до її розробки.
Пшиком мабуть що закінчиться перша резонансна справа Національного антикорупційного бюро. Сьогодні оголосили підозру виконавчому директору Нафтогазу А. Пасішнику. Формулювання прекрасне – "незаконний вплив на державного діяча у формі вмовляння". Тобто, якщо Президент умовляє прем'єр-міністра піти у відставку – це теж претензія на оголошення підозри від НАБУ? Якщо серйозно, то свідчення А.Абромавичуса мали би розкрити механізм тиску "смотрящіх", і навіть викрити канали і механізми збору корупційної "дані". На жаль, увагу слідчого і суспільства переключили на особу А.Пасішника, якому фактично нічого пред'явити окрім тролінга у Вайбері. Більше реальна версія – зачищають місце під потрібну людину. В результаті боюся що ця справа не матиме перспективи навіть для передачі до суду.
Яскравим індикатором для Генпрокуратури стане справа "діамантових прокурорів", розгляд якої в черговий раз перенесли. Наш комітет регулярно заслуховував інформацію про хід слідства, і очевидно, що ця справа стала діагнозом старій прокуратурі. Система кругової поруки для захисту "своїх" збила з посади цілого Першого заступника Голови СБУ В.Тріпака та замгенпрокурора В.Каська. Для тиску на суд відряджали особисто заступника Генпрокурора, а повторні експертизи робили чудеса в стилі Попелюшки – діаманти перетворювалися в кольорові камінці, кокс – у пральний порошок, а кеш – у кредитні кошти. Можна прогнозувати умовний вирок. Генпрокуратура показала своє небажання реформуватися, і тут однією лише відставкою В.Шокіна не обійдешся. Поступове звільнення всіх кадрів етап за етапом, набір нових за конкурсом, відсіяти всіх хто має гріхи і незрозумілі доходи – на часі.
Отож, головні хвороби антикорупційного фронту – багато піару замість посадок, використання корупційних справ для зведення рахунків між кланами і жорстоки спротив системи. Допомагаємо НАБУ, створюємо ДБР і НАЗК, і все це з ретельним очищенням і відсівом кадрів. Тоді індикатор успіху потроху повзтиме від зради до перемоги.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
