В мутній Раді вспливають мутні проекти.
Поки за кулісами триває 147-а серія мильної опери "Як віджати уряд", у Раді відсутня коаліція, через зал парламенту будуть намагатися протискувати закони сумнівної якості та з сумними наслідками. Ладно це ще банальний лобізм щодо КВЕДів чи бюджетних заначок, але ж у суматосі пропонуються рішення, які прямо впливають на життя та безпеку громадян. До прикладу, питання амністії та звільнення від покарання.
Сьогодні парламент розгляне законопроект, рішення по якому стосуватимуться долі сотень людей. Одні можуть бути звільнені від покарання, інші – стати новими жертвами злочинців. У другому читанні буде розглянуто проект 2033а, який начебто дозволяє виправити судові помилки кількарічної давнини. Проте, насправді закон зможе поставити повноваження апеляційного суду базового рівня вищими за рішення Європейського Суду з прав людини. Особливо небезпечні увязнені, які програли оскарження в Європі, зможуть переглянути свої вироки у базових судах за місцем відбування покарання. Погоджусь, що судова система є корумпованою та відправила до місць позбавлення волі не одного невинного. Проте автори законопроекту пропонують дати цим недолюстрованим суддям ще один "жезл даішника" – право перегляду будь-якої із старих кримінальних справ. Це тим суддям, яких щотижня беруть на хабарях, а вони відстрілюються і відкупаються від покарання? Прикро, що подібні проекти зявляються в Раді, прикро що їх підтримують навіть поважні громадські організації, і що навіть до другого читання не внесені запобіжні правки. Рятує одне – занадто багато хто в Раді зайнятий коаліціадою, і подібні лобістські речі будуть відхилені або хоча би відправлені на повторне друге читання до комітету. Не треба забувати, що питання злочину і кари – не лише правове чи політичне, але і моральне.
Питання покарання винних і захисту невинних може найближчим часом постати перед Радою і в контексті примусу до виконання Мінських угод. Під час візиту до Вашінгтона Президент України отримає тюнінговані пропозиції від західних колег щодо сценарію розвязання ситуації на Донбасі. Апдейт Мінських домовленостенй був обговорений в Москві за участю Путіна, Керрі та Штайнмаєра, і тепер його доведуть до української сторони. А у нашого Президента тили не прикриті, урядова криза, в Генпрокуратурі стара гвардія бє залпами по відносинам із Заходом, "любі друзі" на звязку з Кремлем, тож торгуватися в таких умовах важко. Головні умови – прискорене прийняття політичних рішень в Україні, перш за все закону про вибори на окупованих територіях та амністії бойовикам. Для прояснення термінології, потрібно зауважити, що те, що пропонують під поняттям амністії – включає і імунітет від юридичного переслідування. Тобто, від нас вимагають апріорі пробачити всіх бойовиків, дати їм можливість балотуватися, і зупинити розслідування злочинів. Якщо вже допускати примирення в далекій теоретичній перспективі, то зустрічна пропозиція має бути наступною: створення поважного незалежного жюрі, яке розбере історію конфлікту і визначить, де є межа для прощення. Розбір кожної персональної справи, фіксація і документування ролі кожної особи, і потім винесення вердикту по кожному: кого пробачити, кого обмежити в громадянських правах, а по кому передати справу до суду, отримати вирок і відправити відбувати покарання. А от через кілька років може бути і амністія.
Ну і зовсім уже важко аналізувати фестиваль ігнору Конституції та поваги до держави – законопроект про надання "зеленого коридору" одній особі для її призначення міністром. Верховна Рада уже голосувала за скасування презумпції невинуватості, за відміну права приватної власності, за похорон закону про держтаємницю. Тепер пропонується одним голосуванням утопити принципи законів про держслужбу, про громадянство, вкупі з кількома статтями Конституції. Не здивуюсь, якщо в мутній Раді навіть цей проект буде поставлений в порядок денний і навіть проголосований. В обмін на якийсь лобізм чи чиїсь "хотєлки".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
