Доброчесність високопосадовців ніхто не перевіряє.
Після оприлюднення електронних декларацій суспільство очікувало негайного наступного етапу – перевірки законності набуття активів, розслідувань та масових звільнень. Мушу розчарувати. Ця робота не проводиться зараз, не планується проводитися системно найближчим часом, та і не могла бути проведена швидко і якісно.
Перша причина – хаотичне запровадження електронного декларування. Так і не було оголошено, чи є ці декларації нульовими, чи можна зізнаватися в ухилянні від податків у минулому. Плюс технічні проблеми із запуском реєстру, інтриги довкола можливості зриву всієї кампанії. До речі, щодо втручання в технічну роботу та незаконні вказівки – справу спускають на гальмах.
Друга причина – інституційна слабкість НАЗК. Всі сили в останні 4 місяці було кинуто на створення реєстру та на консультації з кураторами – "запускати чи валити?". Розробкою методології перевірок займалися недостатньо, і навіть мудрі західні консультанти поки не дали внятних алгоритмів, які би працювали в умовах наявної правової бази. Поки що очевидно попадають під розслідування коштовні покупки, здійснені після 1 вересня 2016 року, тобто після старту декларування. В НАБУ порушено провадження проти чотирьох депутатів, прогнозую, шо всі нададуть вичерпні документальні пояснення щодо походження коштів та причин невчасного подання інформації про суттєву зміну майнового стану. Наступний етап для можливих повних перевірок – подача другої декларації, за 2016 рік, яка почнеться вже за місяць. Суттєві розбіжності між майновим станом у 2016 і 2015 стануть підставою для повної перевірки і навіть відкриття провадження. В разі отримання логічних пояснень – знову ж таки ніякого покарання.
Мінюст відмовився реєструвати розроблений в НАЗК Порядок перевірки електронних декларацій, тепер буде розроблятися новий порядок, і знову подаватися на державну реєстрацію. Зауваження в принципі логічні. Тобто, зараз, після місяця з часу подачі електронних декларацій, в країні не лише відсутній нормативний документ щодо порядку перевірки даних декларацій, у країні немає навіть розуміння концептуальних моментів, як це будемо робити. Ну от як потрібно перевіряти своєчасність надання декларацій? За це має відповідати орган влади, де працює декларант. Але орган не має повного доступу до реєстру, і тому не бачить, коли саме його співробітники заповнили декларації. І так по 100 тисячам декларантів.
Стаття, яка типу повинна дати можливість карати за саме лише декларування необґрунтованих активів – стаття про незаконне збагачення – не працює, аналіз В.Трепака почитайте у вчорашньому номері "Дзеркала". Стаття дає можливість вимагати пояснень щодо набутих після 1 січня 2015 року активів, але прийматися до уваги будуть будь-які пояснення – "знайшов учора в лісі", "подарувала герлфренд", "позичив у невідомої особи". Тому цією статтею можна когось помучати та розвести на якісь відступні, але запровадити систему контролю і покарань – навряд чи.
Отже, будемо писати новий порядок перевірки декларацій, який дасть можливість розслідувати хоча би очевидні випадки. І будемо удосконалювати законодавство. В тому числі додамо до переліку декларантів список досить корупціогенних посад – таких як члени НКРЕ КП, інших подібних колегіальних органів, співробітники НАЗК нарешті. Щодо членів конкурсних комісій і колегіальних дорадчих органів – питання окремої дискусії, бо до багатьох осіб із цієї категорії у суспільства також є питання. Але зміни закону – це довгий шлях.
Деякі речі можна робити вже сьогодні. І головне – перевіряти на доброчесність всіх кандидатів, які призначаються на корупціогенні посади. До прикладу, здавалося би, усім зрозуміло, що конкурсна комісія Вищого корпусу державної служби повинна критерій доброчесності перевіряти так само ретельно, як і критерій професійності. Проте, виявляється, дана комісія працює за затвердженим Кабміном Порядком проведення конкурсу, де перевірка доброчесності, чи вивчення електронних декларацій, чи постановка питань про обґрунтованість майна – не передбачена! Ну, до рішень Комісії вищого корпусу державної служби взагалі багато запитань, там на наступний конкурс кінь Калігули подається, поїде губернатором працювати. Але додати їм у критерії відбору перевірку доброчесності – можна і треба, і вже негайно. Голова НАЗК Н.Корчак якраз і входить до комісії, і зможе надавати відповідні матеріали. Не можеш пояснити звідки взяв майно і кошти – нуль балів і програш у конкурсі.
Після рекомендаційного рішення комісії про переможця конкурсу може суб'єкт призначення перевіряє кандидата на доброчесність? Виявляється, теж ні. Лояльність, квотність та інші критерії є більш вагомими в наших реаліях.
А може доброчесність перевіряють хоча би перед призначенням на ті посади, де конкурс не проводиться? Ну от заступників міністрів, до прикладу. Щоб громадяни обговорювали не персональні фото призначеного кандидата/кандидатки, а результати перевірки на доброчесність: чи відповідає спосіб життя декларованим доходам? Теж, як виявляється, ні. Жодних питань ні кадрова служба міністерства, ні члени Кабміну – не задають на цю тему.
Ввести критерій доброчесності в перелік вимог до кандидата на посаду в ЦОВ чи в державній службі – питання максимум місяця, з усіма погодженнями. Треба лише політична воля і відповідне доручення. Як і для будь-якої іншої радикальної реформи. Запит на премєра надіслано тиждень тому.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
