Парламент на екваторі: реформи процедур чи дострокові вибори.
Верховна Рада восьмого скликання відпрацювала половину від відведеного Конституцією терміну. Останнім часом результати її роботи відрізняються кожного окремого пленарного дня: то приймається два десятки законів, то протягом дня пусті дебати і відсутність результату на виході. Остання тенденція, до прикладу, була чітко помітна при провалі формування Рахункової Палати, коли не домовилися між собою коаліційні фракції, або відхилення закону про Конституційний Суд, який закріплював вплив Президента на цю інституцію.
Цього тижня з черговим візитом до Києва прибув Пет Кокс – автор доповіді щодо реформи Верховної Ради, у компанії з делегацією досвідчених європейських політиків. Разом з українськими депутатами та за модерації спікера обговорили, що потрібно змінювати в роботі Ради і що реально зробити найближчим часом.
Перша проблема – несистемність у співпраці з урядом. На жаль, часто серйозні законопроекти вносяться занадто швидко, часу на вивчення не вистачає, приймаються за скороченою процедурою, потім приходиться ще півроку виправляти помилки. У нас підвисли реформи охорони здоров'я і освіти, на підході подання проекту Пенсійної реформи. Останню чомусь уже погодили з МВФ, але не з українським парламентом. За європейською традицією, перед поданням системного законопроекту уряд презентує спочатку "білу книгу" – концепцію реформи з основними положеннями, і лише після обговорень і консультацій пише текст законопроекту. Чинний уряд взявся перейти саме на такий цикл роботи, за кілька місяців очікуємо першу "білу книгу". Депутати, зі свого боку, на реальних прикладах показують роботу повного циклу публічної політики в рамках міжфракційного об'єднання.
Наступна проблема – відсутність коаліції в цьому парламенті в цей момент, в підсумку рішення приймаються або в результаті торгів, або проходять голосування, які об'єднують зал – тобто "про все хороше". Робоча група в законопроекті 5522 запропонувала в тому числі зміни до Регламенту, які роз'ясняють ряд спірних моментів щодо того, що називається коаліцією, як з неї виходити, і коли вважати її існування припиненим. Проект відіслали на оцінку до Венеціанської комісії.
Статус опозиції поки вирішили врегульовувати не окремим законом, а точковими змінами до чинних процедур. На мою думку, головна роль опозиції – не участь у розподілі посад, а отримання дієвих механізмів контролю за владою, можливостей для дебатів з урядом та презентація альтернативних проектів рішень.
Найближчим часом розробимо законопроект про реформу "години запитань до уряду". Замість лекції міністра і десятка запитань – збільшимо тривалість спілкування, зробимо форму реальних дебатів (а не "конкретне питання – загальна відповідь") із гарантією прав опозиції висловити всі свої зауваження. З чинним урядом цілком можливо започаткувати саме таку форму діалогу.
Будемо змінювати роль комітетів. Є готовий законопроект 6256 про зменшення їх кількості до 20, і щоб предмети відання, як правило, відповідали повноваженням одного міністерства. Обговорюється питання окремо виділити комітети з питань регламенту чи бюджету, проте уникнути створення комітетів "під хорошу людину", а не під функцію. Є шанс при об'єднанні комітетів уникнути ситуації, коли в деякі комітети записалося по 6 депутатів, питань для розгляду майже немає, реальна політика не виробляється.
Так само готується зміна системи розподілу посад голів комітетів. Пропонований європейцями метод Д'Ондта в українських реаліях віддає керівні посади в усіх ключових комітетах найбільшій фракції, тому більше реальним є застосування метода Сент-Лагю, який застерігає і інтереси малих фракцій, які як правило є фракціями опозиції. Не виключено, що для забезпечення результативності роботи комітетів кворум 50%+1 буде скасовано хоча би для комітетів. Проблема явки депутатів є гострою, в деяких комітетах черга законопроектів на розгляд сформована із сотень документів.
Законопроекти про тимчасові слідчі комісії Верховної ради та про вибори народних депутатів за відкритими списками поки не мають політичної підтримки і тому не обговорюються. Хоча, їх прийняття однозначно збільшить ефективність роботи парламенту.
Покращити роботу парламенту можна не лише змінами до Регламенту чи Конституції. Вже зараз можна і потрібно призначити голів комітетів в 6 комітетах де до цього часу роботу координують в.о. Пора затвердити кошторис Верховної Ради на 2017 і призначити керівника апарату, бо останні роки на цій посаді знову таки в.о., у нас уже скоро половина топ-посадовців або в.о. будуть, або з простроченими термінами повноважень. Навести порядок у фракціях із явкою депутатів, щоб не приходилося по 10 разів ставити на голосування питання, поки всі кнопкодави поховаються під балконом.
Не зважаючи на розбіжності і антагонізм у політичних позиціях, діалог щодо роботи парламенту необхідний, і він буде продовжений. Навіть без Кокса.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
