15 січня 2019, 14:23

Президентські вибори і шанс для прямої демократі

Одна з кандидатів у Президенти пропонує проведення всеукраїнського референдуму для схвалення цілком нового тексту КонституціЇ. Перед цим ще один рейтинговий кандидат оголосив про свою прихильність до референдумів. Проте, дючий політичний клас фактично заблокував можливість проведення референдумів в Україні. Старий закон скасований, новий не приймається. В результаті влада може ухвалювати рішення в інтересах меншості виборців чи своїх власних. Перебити ці рішення можливістю провести референдум – неможливо.

Існує міф про те, що громадяни Швейцарії проводять якісь референдуми кожного вікенду. Насправді, ситуація дещо інакша. Середній житель країни щороку бере участь у 6-7 референдумаїх різного рівня – федеральному, кантону чи муніципалітету. Кальвіністська етика привела до застосування механізмів прямої демократії у щоденному житті. До прикладу, "відкриті списки" за швейцарською моделлю – це право на зміну послідовності кандидатів у бюлетенях партій, викреслення будь-якої кандидатури чи додавання своєї. Виборець працює з бюлетенями пару годин, а потім відсилає їх поштою. Зрозуміло, що подібні просунуті моделі ми для України поки не розглядаємо. Проте, наявність складного, але реалістичного механізму оголошення і проведення референдумів – необхідна. І можливо, якраз "нові" кандидати могли би просувати це у своїх програмах.

Натомість перед виборами щоразу виникає стара популістична обіцянка запровадити механізми відкликання депутатів виборцями. Щодо депутатів парламенту – це не відповідає демократичній європейській традиції, та й ніколи не буде застосовано. Можливість відкликання депутатів місцевих рад зараз існує в Україні, причому вона була застосована у різних областях. Оцінки неоднозначні: від торжества демократії до зведення рахунків між партійними фракціями.

Так само вічнозеленим виборчим гаслом є обіцянка скасувати депутатську недоторканість. Спекуляції навколо цієї теми триватимуть іще досить довго, особливо перед кожними новими виборами. Певна реформа процедури притягнення до відповідальності ще може зявитися, проте повна ліквідація особливого порядку – крок до авторитаризму і навряд чи буде реально голосуватися.

Одна з партій на цих виборах відкатала механізм внутрішньопартійних праймеріз. До цього таким терміном називали лише піар-акції чи внутрішні опитування, що також було кроком до запровадження демократичних процедур всередині партій. На Заході давно зрозуміли, що обличчя партійних лідерів потрібно змінювати. Це робиться або після програшу партії на виборах (за лузера більше не проголосують), або під ребрендинг партійної програми. Особливо часто змінюють політиків, які побували у владі, програли вибори і їх партії перейшли в опозицію. На того, хто був у владі – завжди знайдуть політичний і фінансовий компромат. А "нового лідера" – продати легше.

Італійський рух "5 зірок" перед виборами пообіцяв зробити ставку на механізми прямої демократії. І що цікаво – після виборів виконав обіцянки. Non-statuto (антистатут) Руху замінив пірамідальну структуру місцевих парторганізацій на горизонтальну мережу зустрічей прихильників. Також рух пропонує проводити референдуми без кворуму, обмежує перебування на державних посадах двома термінами. Рух обирає кандидатів до своїх списків через Інтернет. А фракція перед важливими голосуваннями проводить онлайн-голосування серед зареєстрованих прихильників. І найбільш цікаве – потім голосує відповідно до рішення активних виборців (хоча були і виключення). Частина цих ідей може бути використана і нашими антисистемними кандидатами. Бо саме вибори – шанс хоча би частково перелопатити застояле політичне болото

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...