22 вересня 2020, 18:18

"Гібридний мир" як варіант нового плану для Донбасу

"Мінський процес" зайшов у тупик. Російська сторона висунула ультиматум і вимагає поступок у питанні проведення "швидких виборів" на Донбасі, а інакше погрожує заморозкою роботи ТКГ. Українська сторона повинна запропонувати суспільству і посередникам новий план, який буде реалістичним для виконання, і який може бути сприйнятий як в Україні, так і за кордоном.

У період 2014-2019 років всі сторони робили вигляд, що вони збираються виконувати Мінські угоди, а насправді підтримували конфлікт низької інтенсивності. Україна вимагала беззаперечного виконання всіх безпекових вимог до початку будь-яких політичних реформ. Російська сторона наполягала на послідовному виконанні записаного в мінських документах, що було малоімовірно навіть у 2014, і явно нереально у 2018. "Сценарій стримування" себе вичерпав, хоч і дав змогу запровадити та подовжувати економічні санкції проти Російської Федерації. Повернення до конфлікту низької інтенсивності можливе, але не на умовах вересня 2020 (зменшення обстрілів та деклароване перемиря), а на рівні 2017-2018 років, із відповідними втратами.

Після отримання повної влади у країні командою В.Зеленського було оголошено про наміри швидкого завершення війни. Російська сторона сприйняла це як готовність до виконання політичної частини "Мінських угод" та розпочала кампанію впливу та пропаганди для досягнення цієї мети. Навіть офіційні посадові особи України заявляли про можливість проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях у жовтні 2020 року. З повною підтримкою влади населенням України восени 2019 року ця влада могла провести досить багато рішень. Проте, цього не було зроблено. І одна із причин – не було пояснено громадянам, що мир матиме свою ціну у вигляді компромісів та поступок. Зараз російська сторона наполягає на змінах до Постанови про призначення виборів, і технічно вони можуть навіть встигнути провести якісь процеси, зовні схожі на вибори. Запасним варіантом для російської сторони може стати проведення таких "виборів" на непідконтрольних територіях навесні 2021 – одночасно із місцевими виборами у 18 громадах Донецької та Луганської області, які зараз не оголошені. Також тоді ж можна провести вибори міських голів Лисичанська і Сєвєродонецька, а може і вибори обласних рад Донецької і Луганської області, що стане кроком до "особливого статусу" для всієї території цих областей, а не лише для непідконтрольних територій.

Сценарій "форсованої політичної реінтеграції" несе ризики та небезпеки для громадянського миру та безпеки всієї України. Суспільство хоче миру, проте не готове до повної амністії учасників незаконних формувань чи появи у складі України фактично федерального утворення, де проживатимуть сотні тисяч громадян Російської Федерації.

Експерти Українського інституту майбутнього провели аналіз основних базових сценаріїв розвитку ситуації на Донбасі і презентували відповідну доповідь. Висновки та рекомендації, включені до тексту, не є спільною політичною позицією всіх експертів, і ухвалювати рішення повинні будуть в будь-якому випадку політики, а не аналітики. Проте громадянське суспільство повинно надавати експертну допомогу у аналізі варіантів людям, які приймають остаточні рішення.

У доповіді згадані варіанти включення непідконтрольних територій до складу РФ чи військової операції по звільненню територій, проте вірогідність цих сценаріїв на сьогодні є мінімальною.

Перспективним варіантом може бути сценарій "Гібридного миру". Перш за все всі сторони повинні визнати, що зараз форсована політична реінтеграція не буде проведена, але в той же час підтримка конфлікту низької інтенстивності не влаштовує всі сторони переговорів.

"Гібридний мир" передбачає перетворення перемиря у стійкий статус, із гарантіями і механізмами контролю та підтримки.

Наступний етап – відновлення економічних контактів із ОРДЛО, перш за все скасування заборони на продаж українських товарів на непідконтрольних територіях. Потім – можливість легальної торгівлі виробленою в ОРДЛО продукцією, проте за виключенням товарів із незаконно "націоналізованих" підприємств. Їх продукція зможе поставлятися до України лише після відновлення прав власності.

Лише після виконання завдань безпекового, гуманітарного та економічного блоків може розпочатися реальний діалог про політичну реінтеграцію. І проведення виборів може стати фінальним етапом політичної реінтеграції, а не приводом для ескалації конфлікту і провалу мирного плану.

Публічна риторика про відданість духу "Мінських угод" може залишатися, проте для реального виконання мирного плану має бути розроблена і погоджена "дорожня карта", із послідовністю дій та відповідальністю сторін за кожну дію.

І останнє, але не найменш важливе. Хто заплатить за мир? Досвід інших країн показує, що безпека є більш реальною, якщо колишні учасники бойових дій задіяні до реалізації масштабних проектів відбудови інфраструктури. Поки що переспективи на появу міжнародного фонду відновлення занадто туманні. А наявність "живих грошей", які для початку будуть використані на проекти на контрольованих частинах Донецької та Луганської областей – стане важливим стимулом для реалізації безпекового та економічного компонентів.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...