9 липня 2021, 12:30

Чи буде влада перезавантажувати відносини із Заходом після Вільнюсу

На конференції у Вільнюсі відбулися досить цікаві дебати щодо вступу України до НАТО. Українська сторона почала вимагати від НАТО надати чіткий перелік вимог і критеріїв, після яких буде надано План дій членства, і потім власне саме членство.

Відповідь НАТО була дипломатичною, але зрозумілою: критеріїв не дамо, бо їх не існує. Якщо Україні дати критерії і список вимог – то вона їх виконає, і тоді НАТО опиниться в некрасивій ситуації. Бо політичне рішення на сьогодні є – не надавати ПДЧ. І головна причина цього – проведені Росією "червоні лінії".

Вимагання переліку критеріїв ("Огласите весь список, пожалуйста!") може мати цікаве продовження.

Перший наслідок – скидання масок у дискусіях щодо членства України у НАТО і Євросоюзі. Багато років представники Заходу оголошували завуальовані дипломатичні заяви про відкриті двері, а у нас їх розтлумачували як підготовку юридичних рішень. Тепер ця епоха брехні може закінчитися, і нарешті вголос скажуть правду: членства сьогодні і завтра не буде. До речі, це зовсім не означає, що Україна не повинна проводити вестернізацію, реформу сектору безпеки чи політичної системи за кращими зразками країн НАТО. Навпаки, робити це потрібно, і не через можливий вступ, а в інтересах самої України.

По-друге, тепер може бути переглянутий перелік вимог, які висуваються Україні Заходом. Останнім часом все більше звучать кадрові вимоги. І в разі зняття масок кожна з вимог буде аналізуватися на предмет національних інтересів України. До прикладу, призначення конкретної особи на посаду керівника САП – це наша плата за членство чи просто перемога однієї з лобістських груп? Неефективні призначення непрофесійних кадрів у наглядові ради та силові органи у минулому будуть лише додатковим аргументом для постановки незручних зустрічних питань.

Третій наслідок – перехід до прагматизму у відносинах із Заходом. Західні політики до речі і самі все більше вибирають прагматичні інтереси, аніж високі ідеали, про що там іде своя дискусія. І це стосується не лише "Північного потоку-2" чи українського ПДЧ. Наступні зустрічі В.Зеленського в Берліні та Вашінгтоні можуть проходити не за звичним сценарієм ("Денег нет, но вы держитесь"). Захід досяг домовленостей з РФ і всі сторони підраховують дивіденди. Росія отримала явочним порядком нейтралітет для України, газопровід, і тепер вимагатиме саботажу "Кримської платформи" та зняття окремих санкцій. Натомість Росія включається в "Green Deal", щось обіцяє по Китаю, можливі ще якісь новини. Якщо по Україні домовилися без нас, то делегація поїде ставити питання: а де там наш інтерес? Кредит на мільярд як компенсатор за втрату газового транзиту? Чи 0,7 мільярда кредиту від МВФ до кінця року? Я не даю позитивних чи негативних оцінок такій формі дипломатичних переговорів, але тренд на прагматизм вже відчувається.

Спроби загравання з Китаєм як пошук козирів перед переговорами з Заходом виглядають, до речі, досить незграбно. Хоча, Китай залишається основним торгівельним партнером України, і втрачати його ринки теж не можна.

Нас може очікувати перезавантаження відносин із Заходом в сторону прагматизму. Але підняття ставок може також привести до нової кризи, демаршів, викидів компроматів, і тоді замість перезавантаження відносин – перезавантажать саму владу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...