6 жовтня 2021, 20:48

Чому розумна та працьовита нація ніяк не побудує ефективну державу

Після тридцяти років незалежності, кількох революцій, війни і втрати територій, карантинів і локдаунів – ми запитали українців, ким вони себе вважають. Український інститут майбутнього провів дослідження на 5 тисяч анкет і 12 фокус-груп щодо самооцінок та ідентичності співвітчизників. Із приємного – нація відбулася, всі відчувають себе українцями і пишаються цим. Зовнішня агресія лише додала згуртованості та підкреслила відмінності від сусідів. До речі, головне, чим українці відрізняються від росіян, на думку респондентів – це свобода слова та цінність демократичного устрою. Із цього урок – якщо будь-яка влада надумає наступати на ці базові цінності – буде супротив суспільства. Українські революції – вони не за низькі тарифи, вони – за волю і за право вільно думати, говорити і обирати.

А от щодо системного бачення ідеальної моделі суспільства і візії майбутнього – чіткого бачення, на жаль, немає. "Золотий вік" України – це козацька держава 17-ого століття. Цінності та символи, про які говорили учасники фокус-груп – це культура, природа, кухня – тобто все, що стосується доіндустріальної епохи. Те ж саме щодо визначних особистостей – письменники 19-ого століття і раніше. Із наших сучасників – боксери і співаки. Інших приводів для гордості в 20-21 століттях майже не названо. Цікавим маркером стало запитання "На честь кого Ви би погодилися назвати свою вулицю?" Лідером став Кузьма Скрябін, і він якраз уособлює той образ, який здатний об'єднати українців.

Ідеальна модель суспільства відображається і у ставленні до політичного керівника держави. Нам потрібен добрий гетьман, який керуватиме справедливо і ефективно. А якщо ні – щоб його можна було відносно легко скинути і вигнати. Жодного з президентів новітньої епохи, до речі, ідеальним не вважають, свого Гавела поки що шукають. Як варіант на роль гетьмана може згодитися якийсь глава Єврокомісії, який нам тут побудує справедливу державу.

Виклик для еліт – запропонувати візію майбутнього. Національна ідея має базуватися на історичному минулому, проте бути постмодерновою і вести у майбутнє. "Україна як не-Росія" – сприймається значною частиною суспільства, проте цього явно недостатньо. Нова візія повинна, окрім іншого, змінити ставлення українців і до держави, щоб вони любили не лише країну, але і державу.

В розрізі регіональної специфіки найбільше виділяються результати дослідження, отримані у макрорегіоні "Донбас". До нього було включено респондентів, які проживають у підконтрольних українській владі районах Донецької та Луганської областей. Результати в цій групі відрізняються від загальноукраїнських показників, а найбільше вони відрізняються від настроїв репондентів у макрорегіоні "Захід".

Мешканці Донбасу загалом більш традиціоналістські, консервативні, прагматичні. У шкалі вибору між можливостями і гарантіями вони більш схильні до отримання гарантій і захисту від держави. Вони так само, як і мешканці інших регіонів, ідентифікують себе з Україною та пов'язують з нею своє майбутнє. Проте, у них досить сильно відрізняються оцінки сучасних політичних процесів, тлумачення історії та пріоритетність у наборі цінностей.

На Заході та у Центрі країни набагато частіше називають такі цінності, як свобода слова та можливість критикувати владу і виходити на протести. До того ж, там явно частіше згадують про патріотичні цінності та Незалежність України, як цінність. Натомість на Донбасі та Сході більше говорять про здоров'я як цінність та наявність престижної роботи, добробут в цілому. Тобто, наявні чіткі відмінності між демократичними цінностями західноукраїнців та прагматично-особистісними мешканців Сходу.

Дослідження чітко показало протиріччя і фрустрацію населення між високими оцінками потенціалу населення і країни з одного боку, та низькими показниками економічного розвитку та інституційними проблемами – з іншого. Респонденти ставлять перед собою і елітами питання: чому ми такі освічені, працьовиті, маємо родючі грунти та корисні копалини – але розпоряджаємося всім цим так неефективно? За 30 років націю створили, а ефективну державу – ще ні. Є над чим працювати, і в принципі частина рецептів уже готова.

Повний текст дослідження можна прочитати за цим лінком.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...