24 січня 2022, 08:47

Реформу СБУ потрібно розморозити

В порядку денному останнього пленарного тижня шостої сесії Верховної Ради законопроекту про СБУ знову немає. Водночас, згідно підготовленого до другого читання тексту, вже з 1 січня цього року у нас мала працювати нова реформована спецслужба. Майже два роки тривала робота над законопроектом, і три місяці тому профільний комітет затвердив редакцію для розгляду у другому читанні.

Підвішена ситуація має негативний вплив на службовців СБУ. В умовах, коли немає розуміння щодо структури, військових звань чи забезпечення – частина офіцерів шукає нову роботу. Інші вносять корективи у планування щоденної діяльності. І все це в момент серйозних загроз національній безпеці та викликів для самої Служби.

Головна причина – немає ні консенсусу, ані голосів за підготовлений текст. Його критикують правозахисники за надмірні повноваження і брак суспільного контролю за діяльністю. З іншого боку, його критикують юристи спецслужби – вони вважають нові повноваження недостатніми, а контроль завеликим. Реформа має вирішити кілька проблем: це відносини спецслужби з громадянином, з бізнесом і з політикою. Що стосується можливості втручатися в приватне життя громадян, то авторитетні фахівці в галузі прав людини вказують на ризиковані новели. До прикладу, контррозвідувальна діяльність виводиться з-під дії закону про оперативно-розшукову діяльність, а санкція суду в такому випадку може стати формальністю і даватися автоматично. За новим законом СБУ може отримати доступ до електронних комунікацій більший, аніж навіть його має ФСБ сусідньої країни. Конфіденційна інформація і персональні дані громадян таким чином можуть бути позбавлені необхідного захисту.

Щодо відносин СБУ і бізнесу – є консенсус щодо позбавлення функцій протидії корупції та боротьби з економічними злочинами, цим будуть займатися НАБУ і БЕБ. Проте, можливості здійснювати впливи на бізнес в рамках контррозвідувальних заходів теоретично будуть навіть розширені. І це безумовно турбує бізнес, який і так періодично жаліється на тиск. До речі, незалежно від долі закону Службі варто звернути увагу на досвід роботи з бізнесом у сусідів із МВС. Однією з новел Д.Монастирського стало створення Офісу захисту бізнесу, який став майданчиком як для розгляду скарг, так і координатором протидії рейдерству та розповсюдженню контрафактної продукції.

На певних етапах обговорення законопроекту про СБУ з'являлися норми про можливість впливу на політичні партії чи медіа, після обговорень вони були зняті, і є враження, що пропозицій по їх поверненню не буде. Тоді в оновленій СБУ залишаться головними завданнями протидія тероризму, контррозвідка та захист державної таємниці.

Найближчим часом потрібно на профільному комітеті повторно розглянути пропозиції правозахисників та рекомендувати їх до врахування. Також було би непогано досягти компромісу з самою СБУ. І тоді виносити законопроект на голосування. До нього внесено 2500 поправок, і при повному розгляді це може зайняти весь пленарний тиждень. Проте, досвід показує, що при досягненні згоди щодо концептуальних речей на розгляді несуттєвих поправок наполягати не будуть, і обговорення тоді займе менше часу. Якщо компромісу немає – все одно треба ставити законопроект на голосування і навіть провалювати. Без цього регламент не дозволяє розробляти і реєструвати нові проекти. Якщо згоди вдасться досягти через застосування третього читання – це теж зрушить процес. Але заморозка ситуації – це найгірше, і вся спецслужба потребує чіткої відповіді щодо свого майбутнього.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Гарантії безпеки для України – НАТО, ЄС, двосторонні та регіональні союзи

Україна потребує військової допомоги та гарантій безпеки з боку країн-союзників для стримування Російської Федерації в цій війні на після її закінчення...

Чи вдасться повернути біженців до України і розвинути зв'язки з "новою діаспорою"?

Питання біженців з України у країнах Заходу залишається актуальним від початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року. Масштабне переселення з території України мільйонів людей створює стратегічні проблеми соціального, економічного, демографічного характеру для майбутнього нашої держави, що обумовлює формування політичного дискурсу повернення Українців на батьківщину, який зараз стає все більш популярним...

Гарантії безпеки та країна-фортеця

Навколо Києва посилено будуються фортифікації, це візуально помітно при подорожах особливо у північному напрямку. Робота проводиться масштабна і капітальна, з використанням важкої будівельної техніки, великої кількості бетону та металу...

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...