Державне управління в особливий період
Після закінчення війни миттєвого повернення до мирного життя не відбудеться. Занадто багато зруйновано – і це стосується не лише інфраструктури, так само знищено виробничі ланцюжки, соціальні зв'язки, мільйони громадян стали біженцями або внутрішньо переміщеними особами. Перед суспільством і державою стоятимуть величезні виклики, і для їх подолання потрібно буде запроваджувати нову систему управління для особливого періоду, коли активні бойові дії припинені, але і стандартні мирні процедури не дають можливості швидко і ефективно вирішувати поствоєнні проблеми. Український інститут майбутнього опублікував спеціальну доповідь "Україна 2022: Як не втратити свій шанс стати сильною державою". Доповідь містить комплекс конкретних пропозицій щодо проведення економічних і політичних реформ у післявоєнний період. Воєнні руйнування потрібно використати як можливість для вирішення старих проблем суспільства, зараз у нас відкривається унікальне вікно можливостей для цього. В.Зеленський сформує "команду переможців", яка матиме високу довіру суспільства і зможе провести комплекс необхідних реформ і удосконалити систему державного управління.
Можна прогнозувати досить серйозний спротив, як ззовні, так і всередині країни. Російська Федерація продовжить спроби впливу на внутрішню політику України через політичні проекти, засоби масової інформації та роздмухування внутрішньополітичних протиріч. Навіть якщо буде доведено до юридичного завершення процес заборони кількох проросійських партій, будуть створюватися чи перекуповуватися нові, без згадування російських наративів на перших етапах існування. Розпорядників російських коштів на інформаційні спецоперації можуть замінити на більш здібних. Таємне фінансування проросійських ЗМІ, ТГ-каналів і ботоферм буде продовжене. Інша загроза побудові нових правил політичної гри – інтереси олігархів. Варто відзначити, що частина з них під час війни займає чітку патріотичну позицію, допомагає фронту, реалізує гуманітарні програми. Проте, після війни будуть спроби повернутися до "політики за старими правилами", лобіювати схеми надприбутків через політичну корупцію та маніпулювати громадською думкою через модеровані медіа-дискусії та віртуальних селфі-політиків. Кейс із "сенсаційними викриттями" одного відеоблогера з кдбшним минулим лише підтвердив, що інформаційна сфера залишається вразливою для спецоперацій ворога.
Особливий поствоєнний період потребуватиме особливих методів державного управління. Це буде уже не режим воєнного стану, проте певні механізми будуть видозмінені, а окремі свободи – обмежені. Так, практика показує необхідність напіввоєнної управлінської вертикалі і чіткої персональної відповідальності, тому в особливий період країна буде працювати в режимі президентської республіки та посилення ролі держави у макроекономічних процесах. До речі, в умовах фактично світової економічної кризи про посилення держави-регулятора говорять в багатьох країнах, в тій же Франції обидва кандидати в другому турі президентських виборів обіцяли саме це. Водночас, Україна повинна буде мінімізувати регуляцію для малого і середнього бізнесу, що вже частково зроблено у воєнний час.
Обмеження політичних свобод повинно відповідати рівню загроз безпеці і суверенітету, а список обмежень має бути вичерпним. До прикладу, право на приватну власність чи свободу пересування у поствоєнний час обмежувати буде не потрібно. У зв'язку з політичними ризиками можливими будуть обмеження в діяльності політичних партій, а саме заборона на проведення роботи зі створення нових партій, запровадження механізму оперативного призупинення діяльності партій, що несуть загрозу національним інтересам, обмеження в проведенні масових політичних заходів.
Другий блок – регулювання ЗМІ. В поствоєнний період відбудеться перехід від режиму "загальнонаціонального інформаційного марафону" до конкуренції інформаційних телеканалів. Проте, із обмеженнями власників у можливостях впливу на редакційну політику, тим більше і фінансові групи після воєнних втрат не можуть фінансувати в колишніх обсягах збиткові ЗМІ. Звичайно, в роботі ЗМІ потрібно буде розробити і механізми захисту від монополізації медіа-простору, адже свобода слова визнається українцями як важливе досягнення і необхідний елемент демократії.
Третє питання – децентралізація. Частина територіальних громад зазнала настільки серйозних руйнувань, що зможе провести відновлювальні роботи лише за участі централізованих і міжнародних програм, і відповідно роль центрального управління буде посилена. В деяких інших громадах половина депутатів була обрана від заборонених зараз партій, і на частину з них чиниться тиск окупантів з метою проголошувати антиукраїнські рішення. До честі депутатів, на такі пропозиції поки погоджуються лише поодинокі персони. Проте, у зв'язку з подібними ризиками має бути механізм запровадження тимчасового зовнішнього управління в таких громадах.
Особливий період може орієнтовно тривати один рік, а потім потрібно буде проводити чергові парламентські вибори, і звичайно перед стартом виборчої кампанії скасовувати всі політичні обмеження. А одним з питань виборчої кампанії може стати і конституційна реформа, якщо Основний закон потрібно буде удосконалити для реалізації нових завдань, в тому числі щодо можливого членства у Євросоюзі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
